Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2-450/10
провадження № 61-6148св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, Херсонське державне бюро технічної інвентаризації,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0400 га, розташована у АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва.
Рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради від 23 квітня 2008 року № 49 прийнято в експлуатацію побудований ним на зазначеній земельній ділянці індивідуальний дачний будинок АДРЕСА_1 та видано свідоцтво на право власності на зазначене нерухоме майно.
Рішенням Новофедорівської сільської ради від 22 жовтня 2008 року № 149 надано дозвіл на розробку проектної документації на переобладнання житлового приміщення з вбудованим магазином за цією ж адресою та за погодженням контролюючих служб виготовлений робочий проект житлового будинку з магазином, який було затверджено у визначеному законом порядку.
Посилався на те, що уповноваженими органами у видачі свідоцтва про право власності на новостворене майно йому було відмовлено.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним, як за законним землекористувачем, право власності на житловий будинок з вбудованим магазином та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на наведене майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2009 року у складі судді Ширінської О. Х. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - житловий будинок з вбудованим магазином та господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на житловий будинок з вбудованим магазином та господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов ОСОБА_1 визнаний відповідачем, а його вимоги не порушують норм чинного законодавства та інтересів інших осіб, тому підлягають задоволенню відповідно до положень статті 376 ЦК України.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
У липні 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2009 року та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись, що його не було залучено до розгляду справи, а рішенням порушені його права.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2009 року та залишено апеляційну скаргу без руху.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2009 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції задовольнив позов, не з`ясувавши чи відповідає будинок державним будівельним нормам та чи дотримано позивачем, як власником земельної ділянки, на якій цей будинок зведений, положення земельного законодавства щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
При цьому, районний суд не з`ясував, чи не порушує здійснене позивачем самочинне будівництво права інших осіб, зокрема, суміжних землекористувачів.
Апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції по суті, оскільки ним суд першої інстанції вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_2 щодо забудови належної йому на праві власності земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до цього суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 2-6135/10 (провадження № 61-47028св18) щодо правової визначеності та можливості перегляду рішень судів, які вже тривалий час, як набрали законної сили.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради 18 червня 2008 року, ОСОБА_1 є власником індивідуального дачного будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно зареєстровано в установленому законом порядку 18 червня 2008 року.
Зазначений дачний будинок розташований на земельній ділянці, придбаній ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2006 року, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий Голопристанським районним відділом земельних ресурсів 20 вересня 2006 року.
Рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 22 жовтня 2008 року № 149 надано дозвіл на розробку проектної документації об`єктів: приватному підприємцю (далі - ПП) ОСОБА_1 на переобладнання першого поверху житлового приміщення під магазин площею 30 кв. м на АДРЕСА_1 .
Цим же рішенням зобов`язано ПП ОСОБА_1 виготовлену проектну документацію надати виконавчому комітету сільської ради для затвердження до 01 лютого 2009 року та зазначено про те, що дане рішення не дає право на початок будівництва (а.с.11).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 2-6135/10 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.