Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 607/2780/16-ц
провадження № 61-10794св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Коменерго-Тернопіль", публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком",
представник публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - Олійник Тетяна Петрівна,
представник відповідача - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у складі судді Ромазана В. В., від 14 січня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
Храпак Т. С, від 02 червня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Коменерго-Тернопіль" (далі - ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль), публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства"Укртелеком", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_3, про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він працював в Тернопільській телеграфно-телефонній станції у період з 02 грудня 1983 року
по 20 листопада 2009 року на посаді електромеханіка. Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25 жовтня 1985 року
№ 644 Тернопільській телеграфно-телефонній станції надано дозвіл щодо поселення молодих працівників у квартиру № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 , виділеної під гуртожиток. У зв`язку з цим його було поселено та зареєстровано у вказаній квартирі, в якій він проживає по теперішній час. У цій квартирі також зареєстрована інша
особа - ОСОБА_3, який є працівником ПАТ "Укртелеком" та з яким у нього виник спір стосовно прав на проживання у спірній квартирі. 01 квітня
2013 року з інформації, викладеної у листі відділу квартирного обліку та нерухомості Тернопільської міської ради, йому стало відомо про те, що
30 грудня 2011 року між ПАТ "Укртелеком" та TOB"КК Коменерго-Тернопіль" було укладено договір оренди житлових приміщень № 03/21, згідно з умовами якого ПАТ "Укртелеком" орендує квартиру № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 . Вказував, що зазначена квартира не відноситься до категорії службових приміщень, оскільки рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25 жовтня 1985 року
№ 644 виділена під гуртожиток. Проте, згідно з інформацією, викладеною у листі відділу квартирного обліку та нерухомості Тернопільської міської ради від 05 червня 2013 року № 4010/06, правовий статус квартири № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 не визначений. Згідно з інформацією, викладеною у листах виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12 червня 2013 року № 4219/06 та архівного відділу Тернопільської міської ради від 17 червня 2013 року № 739/23-3.02, Тернопільська міська рада не уповноважувала ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль" укладати угоди стосовно оренди квартири
№ НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 . Зазначав, що укладений між
TOB "КК Коменерго-Тернопіль" та Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" договір про передачу в оренду спірної квартири порушує його житлові права, оскільки ця квартира передана в оренду для проживання працівників Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком". Ураховуючи те, що про договір оренди житлових приміщень від 30 грудня 2013 року № 03/21 йому стало відомо 01 квітня 2011 року з інформації, викладеної у листі відділу квартирного обліку та нерухомості Тернопільської міської ради від 01 квітня 2013 року № 1098/11п, вважав, що ним пропущено строк позовної давності з поважних причин.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд поновити строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, визнати недійсним договір оренди житлових приміщень від 30 грудня 2011 року № 03/21, укладений між ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль" та ПАТ "Укртелеком".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 14 січня 2020 року у позові ОСОБА_4 відмовлено у зв`язку із пропуском строку позовної давності.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом вже досліджувався спірний договір оренди житлових приміщень від 30 грудня 2011 року № 03/21 у справі № 1915/4613/12, отже позивачу стало відомо про існування спірного договору оренди житлових приміщень під час розгляду цієї справи та ухвалення судового рішення, яке в подальшому ним же оскаржувалось, тобто з 17 серпня 2012 року. Посилаючись на те, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише у березні 2016 року, районний суд дійшов висновку, що останнім пропущено строк позовної давності, а тому відмовив у задоволенні позову із наведених підстав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 14 січня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 відмовлено з інших правових підстав. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено порушення його житлових прав оспорюваним правочином. Суд апеляційної інстанції зазначив, що умови договору оренди, який не був оспорений його сторонами, дія якого припинена 31 грудня 2012 року, що визнано сторонами договору, на обсяг житлових прав та обов`язків ОСОБА_4 не впливають.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 червня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження доказів (пункт 4 частини третьої
статті 411 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що у справі № 1915/4613/12 предметом позову було втрата користування житловим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК УРСР, спірний договір оренди на предмет його недійсності судами у зазначеній справі не перевірявся, а позивач надав належні та допустимі докази на спростування встановлених у цій справі обставин. Стверджує, що суди не встановили чи є гуртожитком спірне приміщення, чи перебуває будинок, в якому розміщена спірна квартира, у віданні керуючої компанії, чи побудований він як гуртожиток та зареєстрований у органах місцевого самоврядування. Суди не надали оцінку поясненням представника виконавчого комітету Тернопільської міської ради про те, що міська рада не уповноважувала ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль" на укладання спірного договору оренди. Заявник вважає, що висновок апеляційного суду про відсутність порушення його прав є необґрунтованим.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. ПАТ "Укртелеком" вказує, що судами попередніх інстанцій встановлено у повному обсязі фактичні обставини справи на підставі досліджених судами допустимих доказів.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів порушення його житлових прав оспорюваним правочином.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 грудня 1983 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу на посаду електромонтера Тернопільської телеграфно-телефонної станції, правонаступником якої є ПАТ "Укртелеком". 20 листопада 2009 року він був звільнений із займаної посади за власним бажанням на підставі
статті 38 КЗпП України згідно з №587/к.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів від 25 жовтня 1985 року № 644 "Про надання квартир, взяття на квартирний облік та розгляд заяв громадян" задоволено клопотання керівництва телеграфно-телефонної станції про поселення молодих працівників організації у квартири № НОМЕР_1 , НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 , НОМЕР_9, виділені під гуртожиток по АДРЕСА_1, в які вирішено заселити, зокрема у квартиру № НОМЕР_2 , житловою площею 19,5 кв. м, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 . Також зобов`язано начальника ЖЕК-6 укласти договір на орендну плату за виділені під гуртожиток квартири.
ОСОБА_3 був поселений у квартиру
№ НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , яка відноситься до гуртожитку
ПАТ "Укртелеком", як працівник зазначеного товариства з 19 жовтня
1988 року. Місце його проживання зареєстровано у вказаній квартирі.
ОСОБА_4 був поселений у квартиру № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 - гуртожиток ПАТ "Укртелеком" - як працівник зазначеного товариства з 07 лютого 2002 року. Позивач на час розгляду справи судами проживав у зазначеній квартирі.
30 грудня 2011 року між ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль" (орендодавець) та ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" (орендар) було укладено договір оренди житлових приміщень № 03/21, згідно з умовами якого на підставі рішення Тернопільської міської ради народних депутатів від 25 жовтня 1985 року № 644 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення квартир № № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4,
НОМЕР_5 у гуртожитку, який знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 148 кв. м, для проживання працівників Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком".
Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі діючої Методики розрахунку орендної плати, затвердженої органом місцевого самоврядування.
Пунктами 7.1, 7.3 спірного договору передбачено, що він діє з моменту підписання та до 31 грудня 2012 року. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до акту приймання-передачі ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль" передало, а ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" прийняло згідно договору оренди від 30 грудня 2011 року № 03/21 приміщення квартир № НОМЕР_2 , НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 у гуртожитку по
АДРЕСА_1 , загальною площею 148 кв. м, для проживання працівників ПАТ "Укртелеком".
На підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради
від 10 серпня 2011 року № 1362 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій", визначено ТОВ "КК Коменерго-Тернопіль" виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та балансоутримувачем будинків згідно з додатком, у тому числі - житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 17 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2012 року, у справі № 1915/4613/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, у позові ОСОБА_4 відмовлено.