ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 806/2883/17
адміністративне провадження № К/9901/52649/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №806/2883/17
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А1789
про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Військової частини А1789
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (прийняте у складі: головуючого судді Токаревої М.С.)
і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді: Капустинського М.М., суддів Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.)
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Військової частини А1789, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення за період з 1 квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року, встановивши базовий місяць - червень 2003 року;
- зобов`язати Військову частину А1789 провести перерахунок і здійснити позивачу доплату у розмірі: 53678,29 грн належної йому індексації грошового забезпечення за період з 1 квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року, встановивши базовий місяць - червень 2003 року.
Позов обґрунтований тим, що на день звільнення у запас ОСОБА_1 не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право під час проходження військової служби, а саме, йому неправильно виплачено індексацію грошового забезпечення з квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року у зв`язку з тим, що відповідач неправильно визначив базовий місяць для обрахунку індексації. Для вирішення питання про донарахування належних йому коштів позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача, проте Військова частина А1789 відмовилася здійснити позивачеві відповідні виплати. Вважаючи, що правильним базовим місяцем для визначення індексації грошового забезпечення є червень 2003 року, а не квітень, серпень 2007 року і січень 2008 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, позов задовольнив частково:
- визнав протиправною відмову Військової частини А1789 від 15 червня 2017 року №573 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення;
- зобов`язав відповідача провести перерахунок і виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 1 квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року зі встановленням базового місяця червня 2003 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що відповідач неправомірно встановив квітень 2007 року базовим місяцем для індексації грошового забезпечення позивача, оскільки у цьому місяці додаткові виплати (премії) мали тимчасовий характер і не змінювали встановленого законодавством розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, який у нього був до квітня 2007 року. Щодо встановлення базовим місяцем січня 2008 року, то суди встановили, що після підвищення посадового окладу у січні 2008 року грошовий дохід позивача зменшився з 2414,31 грн в грудні 2007 року до 1647,80 у січні 2008 року, тобто основної умови, згідно якої базовим встановлюється місяць у разі зростання грошових доходів дотримано не було, а тому січень 2008 року не міг визначатися як базовий місяць для розрахунку індексації. Також суди врахували вимоги пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - "Порядок №1078"), згідно якого місяць підвищення доходів вважається базовим лише у тому разі, коли розмір підвищення доходів перевищує суму індексації, нараховану відповідно до вказаного Порядку.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення конкретної суми індексації, то суди дійшли висновку, що визначення її розміру належить до дискреційних повноважень відповідача, а тому відмовили у задоволенні позову в частині стягнення суми індексації у розмірі: 53678,29 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку доводам апелянта (відповідача) зазначив, що право на звернення до суду з цим позовом не обмежене будь-яким строком в силу статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України"), оскільки стосується оплати праці ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій і передати цю справу на новий розгляд або для продовження розгляду. Водночас у тексті скарги Військова частина А1789 зазначає, що оскаржує постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а постанову апеляційного суду повністю. В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає таке:
- суди порушили норми процесуального права, оскільки встановили обставини на підставі недопустимих доказів, зокрема, архівної довідки від 17 травня 2017 року №179/1/5155. Так, відповідач зауважує, що ця довідка містить неповну інформацію про грошове забезпечення позивача і нерозшифровану абревіатуру. Водночас у Військової частини А1789 відсутні будь-які документи щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 через те, що відповідачу як правонаступнику Військової частини А4485 не передавалися жодні документи стосовно грошового забезпечення військовослужбовців, а були здані до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. Відтак скаржник вважає, що позивач не надав доказів, які підтверджують порушення його права, а відповідач, в свою чергу, позбавлений права на судовий захист у зв`язку з відсутністю у нього всієї інформації про грошове забезпечення ОСОБА_1 ;
- суди дійшли помилкового висновку про те, що премія позивача є виплатою разового характеру, оскільки не дослідили наявні у матеріалах справи докази, зокрема, архівну довідку від 17 травня 2017 року №179/1/5154, а також неправильно розтлумачили положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році";
- вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину другу статті 233 КЗпП України щодо необмеженого строку звернення до суду з цим позовом, оскільки на позивача як військовослужбовця не поширюється дія КЗпП України.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 19 червня 2018 року (а.с. 200).
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А4485, правонаступником якої є Військова частина А1789.
Наказом командира Військової частини А4485 від 27 грудня 2012 №277 позивача звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я з 31 грудня 2012 року.
Вважаючи, що при звільненні він не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право під час проходження військової служби, а саме: відповідач неправильно виплатив йому індексацію грошового забезпечення з 1 квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року у зв`язку з неправильним визначенням базового місяця для обрахунку індексації, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо виплати належних йому коштів індексації. Однак листом від 15 червня 2017 №573 йому було відмовлено.
Не погодившись з відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (редакція цієї норми не змінювалася) передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) (у процитованій частині редакція цієї статті також не змінювалася).
За частинами першою-четвертою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у редакції, чинній станом на 31 грудня 2012 року (норми якої до цього моменту змін не зазнавали), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
З метою реалізації вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі - "Порядок №1078").
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед яких і грошове забезпечення військовослужбовців (у період з 1 квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року вказана норма у процитованій частині змін не зазнавала).
Приписами пункту 5 вказаного Порядку (у редакції, чинній з 17 травня 2006 року до 23 березня 2008 року) передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.
Якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.