ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа №569/3955/16-а
касаційне провадження №К/9901/56916/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Желєзного І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (головуючий суддя: Капустинський М.М., судді: Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі №569/3955/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", чинній на момент призначення пенсії; далі - Закон №1789-ХІІ) у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, яка згідно довідки прокуратури Рівненської області від 14.01.2016 №18-20-вих-16 складає 19 584,50 грн;
зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, яка згідно довідки прокуратури Рівненської області від 14.01.2016 №18-20-вих-16 складає 19 584,50 грн, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2016 та провести виплату з урахуванням раніше отриманих сум;
допустити постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для перерахунку пенсії, призначеної працівникам прокуратури на за приписами статті 50-1 Закону №1789-XII є підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Таким чином, з прийняттям Урядом постанови від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова Уряду №1013) позивач набув право на перерахунок раніше призначеної пенсії. Також позивач зазначає, що перерахунок його пенсії повинен бути здійснений на підставі законодавства, яке діяло на момент призначення пенсії. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку. Позивач стверджує, що право на перерахунок пенсії виникло з моменту призначення пенсії на підставі чинного на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване з прийняттям нових законів чи нормативно-правових актів, оскільки це суперечить вимогам статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.08.2017 позов задоволено частково:
визнано протиправними дії пенсійного органу щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії в розмірі 90 відсотків від заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії;
зобов`язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2016 в розмірі 90 відсотків від заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, згідно довідки прокуратури Рівненської області про заробіток для обчислення пенсії від 14.01.2016 №18-20-вих-16, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII (у редакції, чинній на момент її призначення).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Суд першої інстанції констатував, що процедура призначення та перерахунку пенсії різна за змістом та механізмом її проведення. Також, вирішуючи питання про застосування Закону №1789-ХІІ у часі, суд першої інстанції вказав на те, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 скасовано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04.08.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинним законодавством скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів з підстав підвищення оплати працюючих працівників, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку. Суд апеляційної інстанції відзначив, що нездійснення перерахунку позивачу пенсії не призвело до зменшення розміру пенсії працівника прокуратури, яку особа отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скаржник стверджує, що внесені Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VII) зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ не відповідають вимогам Основного Закону та порядку нормотворчості, визначеному Законом України "Про Регламент Верховної Ради". Також на переконання скаржника, Пенсійний фонд незаконно обмежує його право на перерахунок пенсії, набуте з моменту призначення пенсії.
Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 16.07.2019 визначений новий склад суду.
На адресу суду касаційної інстанції від відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Позивач засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду клопотання (зареєстроване судом 13.01.2020 за №К/9901/56916/18-Д5), у якому просив здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Також у цьому клопотанні позивач просив суд врахувати те, що Конституційний Суд України Рішенням від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 повернув працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 справу прийнято до провадження, здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з березня 2008 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно вимог до статті 50-1 Закону №1789-XII.
24.03.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №1789-XII в розмірі 90% на підставі постанови Уряду №1013 та довідки №18-20-вих-16 від 14.01.2016, виданої прокуратурою Рівненської області, без обмеження максимального розміру пенсії.
Листом №187/10 від 29.03.2016 пенсійний орган повідомив позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність на те законодавчих підстав. Відповідач зазначив, що згідно із положеннями пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються зокрема відповідно до закону України "Про прокуратуру".
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом №76-VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону №213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону №1789-ХІІ.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Уряду №1013 підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.
Отже, на час прийняття Урядом постанови №1013, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (24.03.2016), положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Як було зазначено вище, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 положення цієї норми визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення).