ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 352/2482/19
адміністративне провадження № К/9901/20620/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку попереднього судового засідання
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у складі судді Струтинського Р.Р. від 02 червня 2020 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П., Затолочного В.С. від 30 липня 2020 року
у справі №352/2482/19
за позовом ОСОБА_1
до Посіцької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із позовом до Посіцької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області (далі також - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення 10 сесії 6 скликання Посіцької сільської ради від 09 липня 2012 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із земель запасу Посіцької сільської ради.
2. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. 11 серпня 2020 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі №352/2482/19, у якій просить такі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №352/2482/19 між суддями від 17 серпня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №352/2482/19.
6. 09 вересня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спір має приватноправовий характер, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист права власності позивача на нерухоме майно.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що судом першої та апеляційної інстанцій протиправно закрито провадження у даній справі, оскільки під час прийняття таких рішень порушено норми матеріального та процесуального права. На думку скаржника, у даній справі відсутні цивільні правовідносини, з яких міг би випливати спір про право, оскільки позивачка не оспорює речові права на суміжну земельну ділянку, а лише посилається не незаконність рішення суб`єкта владних повноважень, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, в яку входить дорога загального користування.
9. Посіцька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що така не підлягає задоволенню, оскільки спірні правовідносини у даній справі не відносяться до адміністративної юрисдикції.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.
11. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
12. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
14. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
15. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
17. Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
18. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
20. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
22. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.