ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 821/369/16
адміністративне провадження № К/9901/30258/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Варняка С.О. від 23 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ступакової І.Г., Бітова А.І., Лук`янчук О.В. від 1 жовтня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 ОСОБА_2 звернулась (далі - позивач) до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, за якими договір № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, визнаний нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів);
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо невключення відомостей про ОСОБА_3 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, рахунок № НОМЕР_1, та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 004-21061-040215, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 ;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" включити до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_3 за договором банківського вкладу № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, рахунок № НОМЕР_1, та залишок коштів на поточному рахунку № НОМЕР_2 за договором № 004-21061-040215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_3 як вкладника, яка має право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, рахунок № НОМЕР_1, та залишок коштів на поточному рахунку № НОМЕР_2 за договором № 004-21061-040215, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивач вважає незаконним рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним правочину, оскільки ніяких переваг чи пільг нею не було отримано та у банку відсутні докази щодо протилежного. Повідомлення про нікчемність правочину не містить жодного правового обґрунтування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" (вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080) щодо невключення відомостей про ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_1 ) до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, рахунок № НОМЕР_1, та коштів, що надійшли на поточний рахунок № НОМЕР_2 за договором № 004-21061-040215, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_5 ; зобов`язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" (вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080) включити до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_1 ) за договором банківського вкладу № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, рахунок № НОМЕР_1, та залишок коштів на поточному рахунку № НОМЕР_2 за договором № 004-21061-040215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_4 як вкладника, яка має право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав вважати правочин, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", нікчемним, а тому дії Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 4 листопада 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрите касаційне провадження у справі № 821/369/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду.
Скаржником подано клопотання про забезпечення його участі у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що складання переліку вкладників та визначення сум до відшкодування на підставі статі 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснюється саме після перевірки правочинів на виявлення ознак їх нікчемності, яку проводить Уповноважена особа Фонду. Тобто особи, які укладали з банком договори банківського вкладу (депозиту), відносно яких виявлено ознаки нікчемності, не є вкладниками банку в розумінні цього Закону та відповідно, не можуть бути включені до переліку осіб, який складається відповідно до статті 27 Закону.
Скаржник зазначає, що оскільки Уповноваженою особою Фонду виявлено ознаки нікчемності правочинів на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то, вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про задоволення позову.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 4 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_5 укладено договір № 005-21061-040215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США. Сума вкладу складає 10000 доларів США. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6 цього договору, та по 18 лютого 2015 року включно. Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США сторони домовилися викласти пункт 1.8 статті 1 договору в наступній редакції:
" 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.
У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений".
Відповідно до наданого позивачем платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 4 лютого 2015 року кошти на рахунок № НОМЕР_1 було внесено шляхом переказу коштів у сумі 10000 доларів США від ОСОБА_6 .
Відповідно до договору № 004-21061-040215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 4 лютого 2015 року, укладено між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_5, банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у доларах США.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, № 1 від 18 лютого 2015 року ОСОБА_5 переказала кошти у сумі 3000 доларів США на рахунок № НОМЕР_4 .
2 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 8 квітня 2015 року тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 3 серпня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.
23 вересня 2015 року ОСОБА_5 було відправлено повідомлення про нікчемність правочину № 8821/3152 та повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу № 005-21061-040215 від 4 лютого 2015 року, знаходилась сума 10 000 доларів США, а залишок на рахунку № НОМЕР_4 складав 3000 доларів США.
Кошти на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_5 були зараховані шляхом перерахування із поточного рахунку ОСОБА_6 у ПАТ "Дельта Банк", що підтверджено платіжним дорученням № 1 від 4 лютого 2015 року.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.