ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/14353/19
касаційне провадження № К/9901/5063/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробний агрокомбінат "Пуща-Водиця" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 (головуючий суддя: Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 (головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №640/14353/19 за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України №1803/5 від 14.06.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень",
В С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), у якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №1803/5 від 14.06.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення прийнято із суттєвими процедурними порушеннями. Так, позивач наполягає, що всупереч вимогам пунктів 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128) та пункту 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5 (далі - Положення №37/5), Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія) надіслано позивачу скаргу з додатками лише 14.06.2019, а копія доповнень до скарги від 13.06.2019 взагалі не направлялась. Зазначене позбавило підприємство можливості своєчасно дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надати відповідні письмові пояснення. Крім іншого, позивач зазначив, що позбавлення заінтересованої особи, яка є постійним землекористувачем земельних ділянок можливості взяти участь у розгляду скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість висновку Комісії та спірного наказу, прийнятого на підставі такого висновку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
При вирішенні справи суди насамперед виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте у межах та у спосіб визначених законом повноважень із дотриманням процедури його прийняття.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. У касаційній скарзі скаржник наполягає, що оскаржуваний наказ прийнятий суб`єктом владних повноважень за відсутності на те законодавчо визначених підстав та з порушенням встановленого законодавцем порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Скаржник стверджує, що реєстрація за ним права постійного користування земельними ділянками, загальною площею 638,1122 га, відбулася із дотриманням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, що відповідно виключає скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію цих прав та обтяжень.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 08.09.2020 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу суду касаційної інстанції від Мін`юсту України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до відповідача в порядку статті 37 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-ІV) від ГУ Держгеокадастру у Київській області надійшла скарга від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19 з доповненнями до неї від 05.06.2019 №5-10-0.61-7317/1/2-19, від 07.06.2019 №5-10-0.62-7317/2/2-19, від 13.06.2019 №5-10-0.62-7317/3/2-19 з вимогою скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2016 №№ 30788951, 30788401, 30786713, 30784357, 30783439, 30782469, від 03.08.2016 №№ 30759215, 30758555, 30755745, 30755212, 30754414, 30753593, від 02.08.2016 №№ 30745639, 30744896, 30743607, 30742152, 30741562, 30740603, 30738908, від 04.03.2016 №№ 30785031, 30782010, від 03.08.2016 № 30756274, прийняті державним реєстратором комунального підприємства "Благоустрій Крюківщини" Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Богорад Наталією Олексіївною (далі - державний реєстратор Богорад Н.О.), від 05.04.2019 №№ 46331516, 46331786, 46334280, 46333973, 46334115, 46333681, 46333817, 46333389, 46332541, 46332239,46333122, 46332773, 46332088, 46331974, 46334451, 46333277, 46333524, прийняті державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюном Дмитром Сергійовичем (далі - державний реєстратор Тютюн Д.С.).
У результаті перевірки оскаржуваних рішень відповідачем встановлено, що вони прийняті державними реєстраторами Богорад Н.О., Тютюном Д.С. з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Так, за висновками відповідача, державними реєстраторами Богорад Н.О., Тютюном Д.С. під час прийняття ними оскаржуваних рішень на порушення статей 10, 18, 23, 24, Закону №1952-ІV, пункту 12 Порядку № 1127, статей 791, 186 Земельного кодексу України, статті 56 Закону України "Про землеустрій", зокрема: не перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав; не встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; не встановлено, що документи для проведення державної реєстрації прав були подані не в повному обсязі, передбаченому законодавством, оскільки, державними реєстраторами проведено реєстрацію права власності та іншого речового права (права постійного користування земельними ділянками) на земельні ділянки на підставі документів, з яких не можливо встановити факт поділу земельної ділянки, щодо якої ДП Агрокомбінат "ПУЩА-ВОДИЦЯ" видано державний акт на право постійного користування землею від 11.11.2002 серії ІІ-КВ №003658, оскільки у витягах з Державного земельного кадастру не містилося інформації про право користування земельними ділянками ДП Агрокомбінат "ПУЩА-ВОДИЦЯ" та не запитано інформацію до 2013 року від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію стосовно земельних ділянок, для перевірки наявності речових прав ДП Агрокомбінат "ПУЩА-ВОДИЦЯ" на земельні ділянки. Крім того, державними реєстраторами не встановлено факту наявності/відсутності дозволу власника земельних ділянок на поділ земельних ділянок, що підтверджується наданим скаржником листом Міськрайонного управління у Києво- Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.05.2019 № 1179/424-19-0.19, у якому зазначено, що згідно з інформацією, яка міститься у системі електронного документообігу ДОК ПРОФ, інформації стосовно надання згоди на формування земельних ділянок їх власником не обліковуються.
Крім того, відповідач стверджує, що державним реєстратором Тютюном Д.С. при прийнятті ним оскаржуваних рішень також порушено вимоги пункту 571 Порядку №1127 у зв`язку з тим, що ним не було належним чином перевірено обсяг цивільної правоздатності та дієздатності ДП Агрокомбінат "ПУЩА-ВОДИЦЯ (при реєстрації не надано установчих документів ДП Агрокомбінат "ПУЩА-ВОДИЦЯ").
За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято наказ від 14.06.2019 №1803/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2016 №№ 30788951, 30788401, 30786713, 30784357, 30783439, 30782469, від 03.08.2016 №№ 30759215. 30758555, 30755745, 30755212, 30754414, 30753593, від 02.08.2016 №№30745639, 30744896, 30743607, 30742152, 30741562, 30740603, 30738908, від 04.03.2016 №№ 30785031, 30782010, від 03.08.2016 №30756274, прийняті державним реєстратором комунального підприємства "Благоустрій Крюківщини" Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Богорад Н.О., а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2019 №№ 46331516, 46331786, 46334280, 46333973, 46334115, 46333681, 46333817, 46333389, 46332541, 46332239, 46333122, 46332773, 46332088, 46331974, 46334451, 46333277, 46333524, прийняті державним реєстратором Святопетрівської сільської ради. Києво-Святошинського району Київської області Тютюном Д.С.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.