ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа №806/2782/16
касаційне провадження №К/9901/37805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 (головуючий суддя - Франовська К.С.; судді: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) у справі № 806/2782/16 за позовом Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради звернулось до адміністративного суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 № 0006211204.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 27.03.2017 у задоволенні позову відмовив, дійшовши висновку про те, що органи доходів і зборів здійснюють контроль за діяльністю об`єктів державної власності щодо повноти і своєчасності сплати податків, зборів та інших платежів, а також за дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі щодо повноти та своєчасності сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу).
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.05.2017 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 скасував та прийняв нову, якою позов задовольнив.
Житомирська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 57.1 статті 57, пункту 113.3 статті 113, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
При цьому наголошує на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом здійснено перевірку своєчасності сплати Комунальним підприємством "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради частини чистого прибутку (доходу) до бюджету за 2014 рік відповідно до розрахунку частини чистого прибутку (доходу) від 05.02.2015 № 9080020610, за 2015 рік відповідно до розрахунку від 09.02.2016 № 9275498521 та за перший квартал 2016 року відповідно до розрахунку від 26.04.2016 № 9064671727, результати якої оформлено актом від 18.10.2016 № 5697/12-04.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного відрахування частини чистого прибутку (доходу), зокрема затримка у сплаті становила від 47 до 139 днів.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2016 № 0006211204, згідно з яким визначено штраф у розмірі 135978,20 грн.
Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За правилами ж підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Перелік загальнодержавних податків та зборів, а також місцевих податків встановлено статтями 9, 10 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно, при цьому "частина чистого прибутку (доходу)" не віднесена до жодної з цих статей.