ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 803/42/16
касаційне провадження № К/9901/26874/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області (далі - Інспекція) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 (суддя - Мачульський В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя - Нос С.П., судді - Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро" (далі - Товариство) до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області (яка є правонаступником Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2015 № 000765313; зобов`язати Інспекцію подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням, що сума 63120,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на хибність висновків, викладених у акті перевірки від 07.10.2015 №1402/1503/39174039, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та зазначало, що фінансово-господарські операції між Товариством та ПП "Квест+" підтверджуються належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, які були надані під час перевірки, тоді як доводи Інспекції ґрунтуються лише на інформації, отриманій із АІС "Податковий блок" та припущеннях перевіряючих, з огляду на що вважає, що ним було правомірно було сформовано податковий кредит на підставі зазначених фінансово-господарських операцій на суму податку на додану вартість 63120,00 грн. та правомірно заявлено відповідну суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2015 року.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 11.02.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 28.10.2015 № 000765313; зобов`язав Інспекцію скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству за червень 2015 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: господарські операції з придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ПП "Квест+" відбувалися фактично, були здійснені в межах господарської діяльності Товариства, а тому твердження податкового органу про те, що вказана господарська операція фактично не відбувалась і такі договори носять нереальний характер є необґрунтованими і не підтверджуються доказами у справі; чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів; Товариство сформувало податковий кредит у зв`язку з придбанням обладнання та проведенням будівельно-монтажних робіт з реконструкції об`єкта нерухомості, а саме: цех гарячого цинкування - корпус № 39, що знаходиться по вул. Селянській, 50 у м. Рожище, та корпус № 3 (виробнича частина) (У-3), що знаходиться по вул. Селянській, 46 у м. Рожище, які відносяться до основних засобів, з урахуванням того, що зазначені об`єкти ще не введені в експлуатацію і обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", з огляду на що Товариство мало право на отримання бюджетного відшкодування, незважаючи на те, що обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців були менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.12.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 198.1 статті 198, пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки поза увагою суду залишилося: відсутність у Товариства локальних кошторисів та кошторисних розрахунків, об`єктних кошторисів та розрахунків, кошторисних розрахунків на окремі види робіт, робочих проектів, креслень, з огляду на що неможливо встановити фізичний обсяг будівельно-монтажних робіт або витрат праці; операції між Товариством та ПП "Квест+" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності; Товариство не мало права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки у нього за останні 12 календарних місяців були відсутні обсяги оподатковуваних операцій, з огляду на те, що воно декларувало лише суми податкового кредиту, а податкових зобов`язань не декларувало.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.09.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 08.09.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та враховуючи межі касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзна документальну перевірка Товариства з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації за червень 2015 року, результати якої оформлені актом № 1402/1503/39174039 від 07.10.2015, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит на загальну суму 63120,00 грн. (у тому числі: за серпень 2014 року - 13625,00 грн., за вересень 2014 року - 4320,00 грн., за жовтень 2014 року - 19701,00 грн., за листопад 2014 року - 7415,00 грн., за грудень 2014 року - 10059,00 грн., за січень 2015 року - 8000,00 грн.), в результаті чого завищено податок на додану вартість до відшкодування на 63120,00 грн. по рядку 30 декларації за червень 2015 року.
Зокрема, у акті перевірки було вказано про наявність ознак дефектності первинних документів, оформлених ПП "Квест+", та відсутність первинних документів у Товариства (проектно-кошторисної документації, проекту будівельних робіт, товарно-транспортних накладних на перевезення товарно-матеріальних цінностей, документів на внутрішнє переміщення будівельних матеріалів, що були використані при будівництві, документів, що свідчать про передачу будівельних матеріалів ПП "Квест+" для будівництва, документів, що дають можливість ідентифікувати витрачений робочий час на будівельні роботи, документів, що свідчать залучення трудових ресурсів (спеціалістів) для здійснення будівельних робіт), що свідчить про те, що суми податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість по господарських операціях з від ПП "Квест+" сформовані позивачем неправомірно. Також, у акті перевірки було вказано, що згідно АІС "Податковий блок" у ПП "Квест+" відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція 02.03.2015 прийняла податкове повідомлення-рішення №000765313, яким зменшила Товариству суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2015 року на 63120,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось Товариством в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За правилами статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов`язання та податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.