ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 806/2509/16
касаційне провадження № К/9901/36331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя Токарева М.С.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Охрімчук І.Г.; судді: Котік Т.С., Моніч Б.С.) у справі № 806/2509/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015 № 0004932200 та від 29.05.2015 № 0004922200.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 004932200 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7614,70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.06.2017 залишив постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Новоград-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2017, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог Новоград-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
При цьому зазначає, що первинні документи, які підтверджують походження оспорюваних тютюнових виробів, не були прийняті до уваги контролюючим органом під час проведення перевірки, оскільки їх отримано позивачем від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка не мала ліцензії на оптовий продаж тютюнових виробів, а ціни придбання, зазначені в накладних, не відповідали вимогам чинного за час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області проведено фактичну перевірку магазину, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, результати якої оформлено актом від 14.05.2016 № 56/21/ НОМЕР_1 .
За її наслідками орган доходів і зборів дійшов, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на здійснення реалізації тютюнових виробів, які необліковані у встановленому законом порядку за місцем реалізації та зберігання, на загальну суму 3807,35 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказане порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 004932200, згідно з яким до підприємця застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7614,70 грн.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб`єктів малого підприємництва. Обов`язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.