ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 825/2255/16
адміністративне провадження № К/9901/38488/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду (суддя Житняк Л. О.) від 17 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Шурко О. І., судді: Василенко Я. М., Степанюк А. Г.) від 06 квітня 2017 року у справі № 825/2255/16 за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" (далі - ПП "Семенівська мануфактура") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі - Чернігівська митниця ДФС), у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05 вересня 2016 року № 102000010/2016/000243/1, від 06 вересня 2016 року № 102000010/2016/000245/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00273, № 102110001/2016/00276.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи цей позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митним органом безпідставно визначено митну вартість за другорядним методом, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, Чернігівська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги, Чернігівська митниця ДФС вказує, що надані уповноваженою особою декларанта до митного оформлення документи не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через відсутність у них певних відомостей щодо складових митної вартості. Попередні методи не застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а також через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 травня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 вересня 2020 року цю справу призначив до розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, 10 вересня 2014 року між ПП "Семенівська мануфактура" та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD було укладено контракт № BASM10/09/14, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов`язання поставити позивачу товари в асортименті, а останній зобов`язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту. Відповідно до умов контракту, поставка товару здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі. Загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
ПП "Національні традиції", відповідно до умов договору від 20 жовтня 2014 року № 20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов`язання надати ПП "Семенівська мануфактура" послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, та звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митними деклараціями № 02110001/2016/202218 та № 102110001/2016/202235 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту від 10 вересня 2014 року № BASM10/09/14. Митну вартість цих поставок було визначено уповноваженою особою за основним методом - ціною контракту.
Одночасно з митною декларацією по поставці товару були подані наступні документи: контракт від 10 вересня 2014 року № BASM10/09/14з доповненнями; інвойси від 10 та 27 червня 2016 року; пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні від 10 червня 2016 року № 0000002016301 та від 24 червня 2016 року № 0000002016343; відвантажувальні специфікації від 15 червня 2016 року № BTCN2016301/601-1. Крім того, позивачем було подано також додаткові документи, а саме: міжнародні товарно-транспортні накладні від 02 серпня 2016 року № 0451 та від 19 січня 2016 року № 6100, коносаменти від 29 червня 2016 року № MSCUYR590483 та від 14 червня 2016 року № MSCUYR428213, калькуляції від 24 червня 2016 року № BTCN2016301/01 та від 11 липня 2016 року № BTCN2016343/01, звіти про оцінку майна від 03 серпня 2016 року № 05-04/08/157, № 05-04/08/160 та від 26 жовтня 2016 року № 05-04/10/196, № 05-04/10/192, листи постачальника та позивача, прайс-листи виробника товару від 21 червня 2016 року № 90643, від 04 червня 2016 року № 90630, платіжні доручення; договір про надання послуг митного брокера від 20 жовтня 2014 року № 20/10-14/02, договір (контракт) про перевезення від 11 листопада 2015 року № 11-11/ЮГ, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; декларації про походження товару; акти про зважування вантажу; фізичний огляд; копії митних декларацій країни відправлення; тощо.
Після розгляду документів, поданих до митного оформлення, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 05 вересня 2016 року № 102000010/2016/000243/1 та від 06 вересня 2016 року № 102000010/2016/000245/1.
Підставою для прийняття таких рішень слугували наступні висновки митного органу:
- надані калькуляції собівартості товару від 11 липня 2016 року № BTCN2016343/01 дійсна на період з 01 квітня по 31 травня 2016 року, в той час як відвантаження товару здійснювалось 29 червня 2016 року; калькуляції собівартості товару від 24 червня 2016 року № BTCN2016301/01 дійсна на період з 14 березня по 14 травня 2016 року, в той час як відвантаження товару здійснювалось 14 червня 2016 року;
- перевірити перерахування коштів на дану поставку згідно платіжного доручення від 03 лютого 2016 року 79 неможливо. Неподання до митного оформлення рахунку для здійснення попередньої оплати;
- згідно п. 3 контракту від 10 вересня 2014 року № BASM10/09/14 та інвойсів від 10 та 27 червня 2016 року умовами поставки згідно "ІНКОТЕРМС-2010" є CFR-UA ILYICHEVSK. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) серед документів, що підтверджують митну вартість товарів є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На момент митного оформлення не виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МК України, а саме не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- подані до митного оформлення документи відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- в ході консультації встановлено, що у уповноваженої на декларування особи інформація на ідентичні та аналогічні (подібні) товари відсутня;
- у митного органу наявна цінова інформація на подібні товари: митні декларації від 26 липня 2016 року № 305090005/2016/004680, від 19 листопада 2015 року № 102110000/2015/26593 (рішення про коригування митної вартості товарів від 05 вересня 2016 року № 102000010/2016/000243/1), митну оцінку товарів здійснено за резервним методом - тов.№ 2 - 3,75 USD/кг, та митні декларації від 17 вересня 2015 року № 100270003/2015/282459, від 29 серпня 2016 року № 100260001/2016/207152 (рішення про коригування митної вартості товарів від 06 вересня 2016 року № 102000010/2016/000245/1), митну оцінку товарів здійснено за резервним методом - тов.№ 2 - 3,87 USD/кг, тов.№ 5 - 3,75/кг.
Чернігівської митниці ДФС було складено картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00273, № 102110001/2016/00276, якими було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, ПП "Семенівська мануфактура" звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
За приписами ч. 1 ст. 54 МК України установлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.