1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 554/6179/16-а

адміністративне провадження № К/9901/16604/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2016 року (суддя Антонов С.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (колегія суддів: Кононенко З.О., Калитка О.М., Бондар В.О.) у справі №554/6179/16-а у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, у якому просив суд:

- скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради від 01.07.2016 №1;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради по його заяві від 27.07.2015 (отриманої відповідачем 30.07.2015) негайно прийняти рішення про продовження нарахування і продовження виплати йому тимчасової державної допомоги на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2011 та провести відповідні виплати;

- зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області по заяві позивача від 27.07.2015 негайно, після отримання необхідних документів від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради щодо продовження нарахування і продовження виплати тимчасової державної допомоги на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період, починаючи з 01.10.2011, оформити необхідні виплатні документи і виплатити позивачу тимчасову державну допомогу на дітей за період, починаючи з 01.10.2011;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради на користь позивача 2500 гривень заподіяної моральної шкоди.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 21 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради від 01.07.2016 №1, яким відмовлено в призначенні тимчасової державної допомоги дітям є протиправним, оскільки ним не має подаватись перелік документів, а достатньо лише заяви, враховуючи, що позивач просив продовжити виплату отримуваної раніше допомоги. Вказує, що відмовою у призначенні стало неподання необхідних документів, а не звернення до неуповноваженого органу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа просили відмовити в її задоволенні т а залишити судові рішення без змін.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 утримує доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його дружина ОСОБА_3 не може утримувати дітей, оскільки не має відповідних доходів, що підтверджується рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 04.03.2011 та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07.06.2011. Рішенням суду ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача на утримання дітей аліменти в розмірі 20 грн. на кожну дитину.

05.04.2011 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтава ради із заявою з метою призначення йому на кожну дитину виплат державної допомоги у вигляді різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, в призначенні позивачу допомоги на дітей рішенням комісії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради без дати та номера було незаконно відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 у справі № 554/10163/14-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015, позов ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради без дати та номера та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради призначити позивачу державну допомогу на дітей в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2011 року та провести відповідні виплати.

На виконання вказаних судових рішень та виконавчого листа, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради рішенням від 20.01.2015 призначило позивачу допомогу на дітей за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 включно.

27.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної в м.Полтаві ради з проханням повторно призначити (продовжити призначену у відповідності до рішення суду) йому відповідно до ч.3 ст.184, ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України державну матеріальну допомогу на дітей. Зазначив, що всі необхідні документи у відповідача маються, оскільки були додані до заяви від 05.04.2011 року та 29.04.2011 року.

На його заяву від 27.07.2015 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради відповідне рішення про продовження виплати соціальної допомоги на дітей не прийняло та направило позивачу листа від 25.08.2015 №С-01-04/164-01-06/4, зі змісту якого вбачається, що продовження виплати соціальної допомоги позивачу не призначено.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2016 у справі № 554/12848/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016, визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради щодо відмови в прийнятті рішення по заяві ОСОБА_1 від 27.07.2015 та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення.

Відповідно до витягу з протоколу №1 від 01.07.2016 засідання комісії управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради по виконанню постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 08.04.2016 року по справі №554/12848/15-а за позовом ОСОБА_1, рішенням комісії відмовлено в призначенні тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, ОСОБА_1 відповідно до його заяви від 27.07.2015 року в зв`язку з неподанням документів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме".

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.


................
Перейти до повного тексту