ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/11513/15
касаційне провадження №К/9901/36063/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2016 (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 (головуючий суддя - Кучма А.Ю.; судді: Аліменко В.О., Кобаль М.І.) у справі № 826/11513/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтайм" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтайм" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2015 № 0003192203.
Справа розглядалась судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 11.10.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.02.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2016 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на несвоєчасному оприбуткуванні позивачем готівкової виручки в сумі 11515,69 грн. в книзі обліку розрахункових операцій від 08.08.2014 № 3000073987 на підставі Z-звіту № 002 за 07.08.2014.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області проведено фактичну перевірку автозаправної станцій, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Красіна, 9, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Велтайм", щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 23.01.2015 № 006/26-50-22-03/38130447.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з огляду на порушення порядку оприбуткування готівки в загальному розмірі 11515,69 грн. внаслідок здійснення записів про її рух на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій № 002 за 07.08.2014 у книзі обліку розрахункових операцій, яка не зареєстрована в органі державної податкової служби.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2015 № 0003192203, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтайм" на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57578,45 грн.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, судові інстанції виходили з того, що оприбуткування коштів у розмірі 11515,69 грн. проведено в день їх фактичного надходження (07.08.2014), шляхом фіксації вказаної суми готівки в звітному чеку реєстратора розрахункових операцій та відображення на його підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій, однак відповідні записи в цій книзі були здійснені раніше, ніж вона була зареєстрована в податковому органі (08.08.2014).
Проте, на переконання судів, внесення даних про розрахункові операції до книги обліку розрахункових операцій, незареєстрованої у встановленому порядку, не є порушенням пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в частині неоприбуткування готівки, а лише свідчить про порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій.
Слід зазначити, що за відсутності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби відповідна облікова книга не є книгою обліку розрахункових операцій, а відтак облік готівкових коштів у такій книзі не може бути розцінений як належне оприбуткування готівки.
Водночас, надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії, необхідно враховувати правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду в цьому судовому рішенні зазначила, що відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08.06.1995 № 1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Пунктом 3 статті 18 цього Договору також передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, діяння, які є злочинними, адміністративними і дисциплінарними порушеннями, відповідальність за них.
Положеннями абзацу третього статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06.07.1995 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" цього Закону визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).