ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 810/4097/16
провадження № К/9901/29971/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2167 польова пошта В0849 "II" про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Сидорця Миколи Дмитровича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Волкова А. С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Твердохліб В. А., суддів: Костюк Л. О., Троян Н. М.
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2167 польова пошта В0849 "II", в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову Військової частини А2167 польова пошта В0849 "II" Міністерства оборони України щодо звільнення позивача з військової служби в зв`язку із закінченням строку контракту;
1.2. зобов`язати Військову частину A2167 польова пошта В0849 "II" Міністерства оборони України звільнити позивача з військової служби в зв`язку із закінченням строку контракту.
2. В мотивування позову позивач зазначає, що 20 березня 2013 року між ним та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини А12167 полковника Грищенка Андрія Миколайовича укладено контракт про проходження військової служби, згідно з пунктом 3 якого цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на три роки.
2.1. Позивач вказує, що без його згоди відповідачем видано наказ від 20 березня 2016 року № 83, яким продовжена дія контракту понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації у відповідності до частини дев`ятої статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
2.2. Позивач стверджує, що він неодноразово звертався до командування Військової частини А2167 польова пошта В0849 "II" з рапортами про звільнення, які були проігноровано відповідачем.
2.3. Вважаючи наведені дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 20 березня 2013 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини А12167 полковника Грищенка Андрія Миколайовича укладено контракт про проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України строком на три роки.
4. Наказом Військової частини А2167 польова пошта В0849 "II" (по стройовій частині) від 20 березня 2016 року № 83, згідно з вимогами частини дев`ятої статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" термін дії контракту позивача продовжено до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
5. 10 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командира Військової частини А2167 польова пошта В0849 "II" про розірвання контракту та звільнення від проходження служби у Збройних Силах України із займаної посади.
6. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення рапорт отримано відповідачем 17 листопада 2016 року.
7. Натомість, із письмових заперечень проти позову відповідача вбачається, що рапорт про звільнення з військової служби від позивача не надходив, але в будь-якому випадку рішення про продовження терміну дії контракту позивача до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, на думку відповідача, є правомірним.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, в позові відмовлено.
9. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у разі настання особливого періоду в силу закону для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби за контрактом, дія контракту продовжується, а військова служба продовжується понад встановлені строки до оголошення демобілізації.
10. Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
12. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій того, що Президентом України було оголошено лише часткову мобілізацію на військову службу без введення воєнного стану в Україні.
12.1. Стверджує, що особливий період в Україні триває виключно протягом дії мобілізації, а відтак діяв з 18 березня 2014 року по 02 травня 2014 року, з 07 травня 2014 року по 21 червня 2014 року, з 24 липня 2014 року по 07 вересня 2014 року та з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
17. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
22. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
23. За приписами частин другої, третьої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
24. Видами військової служби відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII є:
строкова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
25. Пунктом "а" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII обумовлено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.
26. На виконання Закону № 2232-XII, з метою визначення порядку та регулювання питань проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, за приписами пункту 18 якого передбачено, що перший контракт про проходження військової служби укладається з військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.