ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 376/943/17
адміністративне провадження № К/9901/61245/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №376/943/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування висновку і зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року (головуючий суддя Потятинник Ю.Р.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок експерта державної експертизи Управління Держгеокадастру у Василівському районі Лєкаркіна Олександра Олександровича про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 7 грудня 2016 року №38 з реєстраційним номером № 38/82-16 від 08.12.2016р., яким не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0439 га за адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати експерта державної експертизи повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0439 га за адресою АДРЕСА_1 та надати висновок у відповідності до вимог законодавства.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він, керуючись абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України, скористався правом замовлення розробки проекту землеустрою без надання дозволу на його розробку органом місцевого самоврядування, оскільки Івано-Франківською міською радою протягом місячного терміну не прийнято жодного рішення по його заяві. Експерт був належним чином повідомлений про правову підставу розробки проекту землеустрою, оскільки у пояснювальній записці до проекту землеустрою детально розписано підставу його розроблення. Таким чином, позивач вважає, що діяв у межах норм земельного законодавства, а відповідач протиправно прийняв висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 7 грудня №38 з реєстраційним номером № 38/82-16 від 08.12.2016р., яким не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0439 га за адресою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок експерта державної експертизи Лєкаркіна Олександра Олександровича про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 7 грудня 2016 року №38 з реєстраційним номером № 38/82-16 від 08.12.2016р. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0439 га за адресою АДРЕСА_1 з наданням відповідного екпертного висновку.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваний висновок експерта державної експертизи про непогодження розробленого на замовлення позивача проекту землеустрою з підстав відсутності дозволу органу місцевого самоврядування, без зазначення інших підстав та конкретизації в чому полягає неповна відповідність проекту вимогам і нормам законодавства є протиправним, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0439 га за адресою: АДРЕСА_1 з наданням відповідного експертного висновку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У вересні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, оскільки ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено чіткий перелік документів, який повинен містити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, серед зазначених документів - рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Враховуючи те, що позивачем не було подано рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то оскаржуваний висновок відповідача є правомірним.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 28.08.2018 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Гімон М.М., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою Верховного суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року.
10. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 №1009/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Желєзного І.В., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.09.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до центру надання адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (реєстраційний номер 171232).
13. Івано-Франківською міською радою протягом місячного терміну з дня реєстрації вказаної заяви не було надано позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, тому позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України, 28 липня 2016 року замовив у ТОВ "Інформаційно-консультативний центр "Інформ-ініціатива" розробку проекту землеустрою земельної ділянки у власність без надання такого дозволу, про що письмово повідомив Івано-Франківську міську раду, долучивши до повідомлення договір про виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
14. З листа Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради №ДКР-657/34.1-03/356 від 11 серпня 2016 року вбачається, що вищезазначену заяву позивача від 28 липня 2016 року розглянуто по принципу "мовчазної згоди". Крім того, повідомлено, що питання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0500 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд, було розглянуто 23 червня 2016 року виконавчим комітетом (прим. Не підтримано МВК) та буде внесено на розгляд чергової сесії міської ради. Згідно зі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішенння питань врегулювання земельних відносин є виключно компетенцією міських рад. Про остаточний розгляд питання дозволу на складання проекту землеустрою буде повідомлено додатково (а.с. 7).
15. 07 грудня 2016 року експертом державної експертизи Управління Держгеокадастру у Василівському районі Лєкаркіним О.О. винесено висновок №38, яким проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0439 га по АДРЕСА_1, що розроблений ТОВ "Інформаційно-консультативний центр "Інформ-ініціатива" на замовлення позивача і поданий на погодження 29 листопада 2016 року, не погоджений, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам і нормам законодавства, а саме: відсутній дозвіл органу місцевого самоврядування на розробку проекту відведення земельної ділянки.
16. Вважаючи, що висновок експерта державної експертизи Управління Держгеокадастру у Василівському районі Лєкаркіна Олександра Олександровича про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 7 грудня 2016 року №38 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
18. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
19. Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
20. Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
21. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
22. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).
23. Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
24. В частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
25. Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
26. Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;