ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5699/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Пількова К.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕМА КІДС"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 (колегія суддів: Сулім В.В. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Майданевич А.Г.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 (суддя Котков О.В.)
за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс"
про стягнення штрафу та пені,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради (далі - позивач) керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор) просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" (далі - відповідач) 667 471,57 грн штрафних санкцій за договором поставки товару №2993 від 24.07.2018, з яких: штраф - 598 629,12 грн та пеня - 68 842,45 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором поставки щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим відповідно до п.7.2.1. договору з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару та штраф у розмірі 20% за прострочення
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф - 598 629,12 грн та пеню - 68 842,35 грн, в іншій частині позову відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем було порушено строки поставки товару і ним не було доведено, що він не зміг виконати своє зобов`язання в силу причин, що не залежали від його волі. При розрахунку пені було допущена помилка і в стягненні 0,10 грн суд першої інстанції відмовив.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнюючи доводи інших учасників справи
3.1. В касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення скасувати, позов прокурора залишити без розгляду, посилаючись на те, що суди невірно застосували норми Закону України "Про прокуратуру" та статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Прокурором не було обґрунтовано порушення інтересів держави у справі, не наведено підстав представництва ним позивача у суді, а тому позов прокурора слід було залишити без розгляду як такий, що поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності.
3.2. Прокурором подано пояснення, де він зазначає про наявність всіх підстав для пред`явлення позовної заяви. Позов був поданий для захисту інтересів держави в контексті забезпечення громадянам прав на освіту, та в контексті надходження коштів до бюджету, розпорядником яких є позивач і який не вжив належних заходів для стягнення сум штрафних санкцій з відповідача.
4. Мотивувальна частина
4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційну скаргу відповідачем у справі подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
Касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову та рішення у даній справі відкрито ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2019 і одночасно зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
З огляду на усунення обставини, які зумовили зупинення провадження у цій справі, а саме оприлюдненням повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, ухвалою від 30.07.2020 провадження у справі №908/1162/18 було поновлено.
4.2. Як встановлено судами, 24.07.2018 між Департаментом освіти Маріупольської міської ради (замовник) та ТОВ "Вема кідс" (постачальник) укладено договір поставки товару № 2993 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник передає у власність замовнику, а замовник приймає та оплачує товар по цінах, в кількості, асортименті що вказані в додатку № 1 (специфікації), що є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно п. 1.2. договору, найменування товару: Комплекти посібників для навчальних кабінетів початкової школи за кодом ДК 021:2015 22470000-5 - Посібники.
Строк (термін ) поставки до 31.10.2018 (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору, місце поставки: 87500. Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру 70. Фактичне місце поставки узгоджено сторонами - згідно додатку 2 до договору (дислокація).
Передача товару здійснюється за товарними накладними, що є підставою для оплати замовником (п. 2.3. договору).
Згідно п. 2.5. договору, датою поставки товару є дата, коли товар був переданий в повному обсязі у власність замовника в місці поставки призначення, що підтверджується відповідними документами, з цього моменту зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважається виконаними у повному обсязі.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна договору становить 2 993 160,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 23.08.2018 до договору внесено зміни в п.2.1. договору поставки №2993 від 24.07.2018 та до додатку №1 (специфікації) та визначено, що строк (термін) поставки до 27.08.2018 року, загальна вартість товару 2 993 145,60 грн.
Судами у справі встановлено, що відповідач в обумовлені договором строки товар позивачу не поставив.
4.3. Внаслідок непоставки товару Департамент освіти Маріупольської міської ради звернувся до відповідача з претензією № 39.10-44614-39.1 від 28.08.2018 про сплату пені за несвоєчасну поставку товару або повідомити про обставини, що є підставою для звільнення від відповідальності за порушення умов договору.
В листі №004/10 від 03.10.2018 відповідач заперечив проти нарахованих штрафних санкцій, оскільки, на думку відповідача, мали місце форс-мажорні обставини - пожежа у виробничо-складських приміщеннях, які стали обґрунтованою причиною для затримки поставки товару, на підтвердження чого надав акт про пожежу від 07.08.2018 року, складений у складі комісії провідного інспектора Ірпінського МВ Яцишина О.О., керуючого ТОВ "Фабрика Рент" Терещенко В.В. та директора ТОВ "Вема кідс" Гуральчука Г .Я.
Департамент освіти Маріупольської міської ради повторно звернувся до відповідача з претензією № 39-52569-39.1 від 03.10.2018 про сплату нарахованих штрафу та пені за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 2993 від 24.07.2018.
Відповідач в свою чергу вищевказану претензію залишив без відповіді.
В подальшому, на виконання умов договору поставки № 2993 від 24.07.2018 відповідач поставив, а Департамент освіти Маріупольської міської ради прийняв товар на загальну суму 2 993 145,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №ВК000000142 від 16.10.2018 (наявна в матеріалах справи).
Відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Разом з тим, судами встановлено, що відповідач, посилаючись на пожежу, як на обставину непереборної сили, не довів виключний та невідворотний характер зазначеної події, та не надав доказів, що саме через настання цієї обставини він був позбавлений можливості виконати зобов`язання за договором, оскільки в акті про пожежу від 07.08.2018 вказано, що пожежею знищено вторинну сировину (паралон) на площі 16 м2, а також пошкоджено закопченням димом стелі складського-виробничого приміщення на площі в 12,6 м2, тоді як предметом договору є поставка посібників.
4.4. Відповідно до приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у відповідній редакції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1).
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що прокурор не мав права подавати позов в інтересах позивача.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 цього кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч.4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).