ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/859/18
Провадження № 11-161заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року (судді Смокович М. І., Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Калашнікова О. В., Соколов В. М.) в адміністративній справі № 9901/859/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС; Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення, та
ВСТАНОВИЛА:
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 28 вересня 2018 року № 1774/ко-18, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді та рекомендовано Вищій раді правосуддя (далі - ВРП; Рада) розглянути питання про звільнення його з посади судді Апеляційного суду Івано-Франківської області (далі - Рішення).
Свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуване Рішення Комісії є невмотивованим, оскільки замість вказівки на мотиви його ухвалення в Рішенні лише перелічені засоби встановлення невідповідності судді займаній посаді. У Рішенні не зазначено, за яким саме критерієм/ми позивач не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів.
Упереджене ставлення членів Комісії убачав у тому, що при обговоренні кримінальних проваджень, які були в провадженні його як судді, зацікавленість викликали лише ті, у яких особу було виправдано та/або звільнено від відповідальності. Інформація, яка надавала негативну характеристику, була отримана із сумнівних джерел та не містилась у суддівському досьє. На противагу цьому не зважила на численні фахові публікації та активну діяльність, яка підвищувала авторитет судової влади у суспільстві. Звертав увагу на те, що він набрав найбільш високий бал серед суддів області на етапі "Іспит" (190,4 бала із 210 можливих), а також, що за більш ніж двадцятирічний суддівський стаж жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
2. Відповідач надав відзив на позовну заяву та на додаткові пояснення, в яких зазначив, що 28 вересня 2018 року в межах кваліфікаційного оцінювання Комісія провела з позивачем співбесіду, у ході якої вони обговорили питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє. У підсумку Комісія дійшла тих висновків, які відображено в оспорюваному Рішенні. Доводи, які позивач виклав у позовній заяві та письмових поясненнях, відповідач вважає безпідставними й суб`єктивними. Комісія зазначила, що її повноваження щодо кваліфікаційного оцінювання суддів є дискреційними і жоден інший суб`єкт не може втручатися у їх здійснення. Під час кваліфікаційного оцінювання прав та інтересів позивача не порушено, сама ж процедура пройшла з дотриманням вимог законодавства, підстав для оскарження спірного Рішення, визначених статтею 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), немає.
Щодо доводів позивача про невмотивованість Рішення, то ВККС зауважила, що такі твердження необґрунтовані. На переконання відповідача, Рішення містить вичерпну інформацію про результати кваліфікаційного оцінювання та мотиви його ухвалення.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 квітня 2020 року провадження у справі закрив.
У своєму рішенні суд послався на положення частини восьмої статті 101 Закону № 1402-VIII, згідно з якою рішення ВККС, яке містить рекомендацію щодо звільнення судді, може бути оскарженим після того, як його буде актуалізовано через рішення органу, який за законом вправі розглядати рішення з рекомендацією ВККС і ухвалювати за ним відповідне рішення. Встановлення законом такої умови не обмежує і не позбавляє права кожного, хто його має, на оскарження рішень ВККС до адміністративного суду, а лише визначає з настанням якої події рішення ВККС щодо надання рекомендації можуть оскаржуватися в судовому порядку.
З викладеного також висновував, що Рішення ВККС про оцінювання є підставою для відповідної рекомендації про звільнення, тому обставини прийняття цього Рішення повинні перевірятися судом лише після та разом з ухваленим рішенням ВРП за результатами такої рекомендації.
4. ОСОБА_1 не погодився з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2020 року і подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати її й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт наголосив, що рішення не відповідає вимогам справедливості, верховенства права, оскільки всупереч Конституції та законам України позбавлений гарантованого права на судовий захист від незаконного рішення органу державної влади.
При цьому звертає увагу, що цим же складом суду у справах з аналогічними позовними вимогами приймалися рішення щодо незаконності рішень ВККС через відсутність мотивів прийнятого акта. Таким чином, убачає недотримання судом принципу рівності перед законом та правом доступу до суду.
До того ж суд не надав значенню й тій обставині, що на момент вирішення справи позивач вже був у відставці, що унеможливлює прийняття ВРП рішення на підставі рекомендації Комісії.
Наполягає, що предметом судового розгляду було рішення ВККС, яке вважає незаконним та несправедливим через безпідставне визнання його суддею, який не відповідає займаній посаді. Тому Рішення Комісії для нього продовжує існувати та створює негативні правові наслідки без прийняття ВРП рішення, яке надалі не здатне забезпечити дотримання гарантій незалежності судді.
З посиланням на положення частини першої статті 5, частини третьої статті 24, частини другої статті 55 Конституції України твердить про можливість оскарження до суду рішення органу державної влади, яке продовжує порушувати індивідуально виражені права та інтереси.
5. Велика Палата Верховного Суду дослідила матеріали справи і дійшла висновку про таке.
6. У цій справі суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, які лаконічно можна викласти таким чином.
ОСОБА_1 з січня 1996 року по січень 2001 року працював суддею Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, з січня 2001 року - суддею Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 ВККС відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
За цим рішенням Комісія встановила таку черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший етап - іспит; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.
Також цим рішенням ВККС на підставі частини третьої статті 85 Закону № 1402-VIII запровадила тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей суддів та затвердила графік їх проведення.
У межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Позивач склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 81,9 бала. За результатами виконання практичного завдання позивач набрав 108,5 бала. Отож на етапі кваліфікаційного оцінювання "Іспит" позивач набрав загалом 190,4 бала.
Рішенням від 26 березня 2018 року № 61/зп-18 Комісія затвердила результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 01 березня 2018 року, також судді Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 . Тим самим рішенням Комісія допустила до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" суддів, які за результатами етапу "Іспит" набрали мінімальний прохідний бал.
28 вересня 2018 року під час співбесіди з позивачем Комісія обговорювала питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
За наслідками дослідження суддівського досьє та наданих суддею ОСОБА_1 пояснень, Комісія ухвалила спірне Рішення, у якому зазначила таке.
За критерієм компетентності (професійної, особистої, соціальної) суддя ОСОБА_1 набрав 376,4 бала, зокрема, за критерієм професійної компетентності позивача оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 з наступними змінами та доповненнями (далі також - Положення № 143/зп-16).
За критеріями особистої та соціальної компетентності позивача оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6 та 7 глави 2 розділу II "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення № 143/зп-16.
За критерієм професійної етики, оціненим на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-16, ОСОБА_1 набрав 95 балів.
За критерієм доброчесності, оціненим на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення № 143/зп-16, ОСОБА_1 набрав 102 бали.
На підставі зазначеного Комісія у Рішенні підсумувала, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 набрав 573,4 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Рішенням ВККС визнала суддю Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та вирішила внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення його з посади судді Апеляційного суду Івано-Франківської області.
7. У цій справі Велика Палата Верховного Суду насамперед вважає за необхідне чітко окреслити предмет спору, а відтак надати правову оцінку спірним правовідносинам.
Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог та правовим регулюванням спірних відносин дають підстави для висновку, що звернення з цим позовом до суду зумовлене незгодою позивача власне з правомірністю спірного Рішення ВККС за результатами його кваліфікаційного оцінювання, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді, тому рекомендовано ВРП звільнити із займаної посади судді.
8. Суд першої інстанції встановив, що Комісія прийняла Рішення за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє і проведення співбесіди", проведеного відповідно до рішення ВККС від 26 березня 2018 року № 61/зп-18.
Рішення, окрім посилання на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання та підстави його прийняття, містить відомості про суму балів, які набрав позивач за кожним із критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Позаяк сумарна кількість балів становить менше 67 відсотків за усіма показниками кваліфікаційного оцінювання (573,4), Комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді судді.