ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
справа № 655/878/18
провадження № 51-333км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Григор`єва І.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Руденко О.П.,
захисник Зелінська О.С. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Зелінської О.С. на вирок Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080020001784, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про зміну вироку суду апеляційної інстанції та звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Свої доводи захисник мотивує тим, що вирок апеляційного суду в оскарженій частині не відповідає вимогам статей 370, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПКУкраїни) і є незаконним. Зазначає, що апеляційний суд не в повній мірі врахував конкретні обставини провадження, причини вчинення злочину та дані, що характеризують особу засудженого: його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину навіть за умови недостатності доказів його причетності, належне виконання протягом року покладених на нього судом обов`язків, працевлаштування. Стверджує, що ОСОБА_1 виправився та став на шлях виправлення.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4500 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
За вироком Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В іншій частині вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 8 серпня 2018 року близько 01:20, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, проник до приміщення салону краси "G-bar" на АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належне ОСОБА_2 майно загальною вартістю 14 700 грн.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримала касаційну скаргу, прокурор просила залишити вирок без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 і правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Згідно з положеннями статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.