Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 390/2231/17
провадження № 61-18151св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго",
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 липня 2019 року у складі судді Терещенка Д. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про захист прав споживачів.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПрАТ "Кіровоградобленерго" про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 21 листопада 2016 року працівники Кіровоградського району електричних мереж склали акт про порушення позивачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (зі змінами, які були чинні на момент виникнення спірних відносин, далі - ПКЕЕН), згідно якого у неї виявлено відгалуження на вводі в будинок, що розташований на АДРЕСА_1 .
Позивач зазначала, що не була присутня при проведенні перевірки та вважала, що акт, складений відносно неї, є незаконним.
02 березня 2017 року працівники відповідача без жодних попереджень відключили її будинок від енергопостачання.
Вважає, що своїми діями відповідач порушив її права, як споживача послуг.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним акт про порушення № 004135 від 21 листопада 2016 року без заповнення графи "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа", визнати незаконним рішення комісії по розгляду акта № 004135, викладене у протоколі № 161206 про визначення обсягу недоврахованої електроенергії у розмірі 13 384 кВт год. на суму 19 284,97 грн, визнати незаконним відключення належного позивачу будинку АДРЕСА_1 від системи електропостачання, зобов`язати відповідача підключити до системи електропостачання за власний рахунок належний позивачу будинок АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн грошового відшкодування заподіяної порушенням прав споживача моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що припиняючи постачання електроенергії до домоволодіння на АДРЕСА_1 відповідач діяв в межах чинного законодавства. Позивач не довів, що відповідачем було порушено його право як споживача електроенергії, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 липня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "Кіровоградобленерго" про визнання незаконним відключення будинку АДРЕСА_1, належного ОСОБА_1, від системи електропостачання та зобов`язання відповідача підключити до системи електропостачання за власний рахунок належний ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В частині позовних вимог про визнання акту № 004135 від 21 листопада 2016 року без заповнення графи "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" недійсним, визнання незаконним рішення комісії по розгляду акта № 004135, викладеного у протоколі № 161206 про визначення обсягу недоврахованої електроенергії у розмірі 13 384 кВт год на суму 19 284,97 грн провадження по справі закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції вирішив спір по суті, в той час як необхідно було закрити провадження у справі в частині позовних вимог.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕН та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано справу у Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
11 серпня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом повторного автоматичного визначення складу колегії суддів від 08 вересня 2020 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Фаловська І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили зібрані у справі докази, не надали оцінку показанням свідків, не з`ясували обставини справи. Заявник вказує, що жодного самовільного підключення до електропостачання у неї в будинку не було, а тому відключення від енергопостачання є порушенням відповідачем прав позивача як споживача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року ПрАТ "Кіровоградобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить будинок, що розташований на АДРЕСА_1 (а. с. 131).
Між сторонами укладено договір про користування електричною енергією № 1707088 від 05 серпня 2011 року (а.с. 128, 129).
21 листопада 2016 року рейдовою бригадою Кіровоградського району електричних мереж, в складі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в домоволодінні позивача за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме монтаж відгалуження на вводі в будинок, про що складено відповідний акт про порушення ПКЕЕН № 004135 (а. с. 33).
При огляді вхідний автомат був вимкнений, але навантаження на вводі становило 47А, що підтверджується фото (а. с. 34 - 36).
22 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 отримала запрошення на 27 грудня 2016 року на комісію по розгляду акта № 004135, складеного представниками Кіровоградського району електричних мереж21 листопада 2016 року (а. с. 37).
27 грудня 2016 року відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕН. Позивач на засідання не з`явилась.
Комісією було визначено та затверджено кількість недоврахованої внаслідок дій позивача електроенергії в розмірі 13 384 кВт год. та її вартість в сумі 19 284,97 грн, що зафіксовано в протоколі № 161206 засідання комісії по розгляду акта № 004135 від 21 листопада 2016 року (а.с. 38).
13 січня 2017 року позивачу було направлено копію протоколу засідання комісії по розгляду акта про порушення ПКЕЕН від 27 грудня 2016 року разом з платіжним документом (а. с. 40 - 42).
30 січня 2017 року представники Кіровоградського району електричних мережнамагалися здійснити перевірку засобу обліку електроенергії позивача, однак не змогли здійснити перевірку у зв`язку з відсутністю доступу до засобу обліку і відповідно до пункту 21 ПКЕЕН було складено акт. Примірник акта надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням. Зазначений лист вручено позивачу 23 лютого 2017 року (а. с. 47 - 48).
02 березня 2017 року постачання електроенергії до будинку позивача було припинено.
15 серпня 2017 року проведено засідання комісії інформаційно-консультаційного центру за участю представників Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Кіровоградській області та сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в Кіровоградській області. Засідання комісії проводилось на підставі звернення позивача з приводу складення спірного акта про порушення ПКЕЕН та відключення від електропостачання.
Відповідно до висновку комісії інформаційно-консультаційного центру акт про порушення ПКЕЕН було складено відповідно до чинного законодавства, а відключення електроенергії виконано згідно вимог пункту 21 ПКЕЕН, порушень нормативних документів в сфері енергетики зі сторони відповідача не виявлено (а. с. 49 - 50).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.