Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 602/431/18
провадження № 61-19701св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 ,
відповідач - Лановецька міська рада Лановецького району Тернопільської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Манчук Сергій Григорович, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Сташківа Б. І., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Лановецької міської ради Лановецького району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету Лановецької селищної Ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 21 січня 1992 року № 245 про надання дозволу ОСОБА_2 на купівлю житлової комунальної квартири.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Виконавчого комітету Лановецької селищної Ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 21 січня 1992 року № 245 ОСОБА_2 надано дозвіл на купівлю житлової комунальної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначає, що вказана квартира була передана ОСОБА_2 на час будівництва іншого жилого будинку тимчасово, без права видачі ордера на неї.
Оскільки у черзі на отримання квартири позивачка стояла перед ОСОБА_2, тому рішенням селищної ради про надання останньому дозволу на купівлю квартири порушено її житлові права.
РішенняВиконавчого комітету Лановецької селищної Ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 21 січня 1992 року № 245 позивачкою отримано лише у липні 2014 року під час розгляду в суді цивільної справи за її позовом про визнання права власності на квартиру.
На підставі викладеного ОСОБА_3 просила поновити строк звернення до суду, пропущений нею з поважних причин, та визнати незаконним і скасувати рішення Виконавчого комітету Лановецької селищної Ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 21 січня 1992 року № 245 про надання дозволу ОСОБА_2 на купівлю квартири АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2019 року поновлено пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачкою доведено пропущення строку позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Разом з тим, позивачкою не доведено, що оскаржуваним рішенням селищної ради порушено її права та інтереси на житло.
Судовим рішенням, яке набрало законної сили, постановленим в аналогічній справі, яка розглянута за правилами адміністративного судочинства, встановлено обставини, що стали підставою для звернення ОСОБА_3 до суду у даній справі, тому вони не підлягають доказуванню вдруге.
Інших доказів, які б підтверджували позовні вимоги, тобто право на квартиру, власником якої є ОСОБА_2, позивачкою не надано.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.
Апеляційний суд зазначив про те, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, постановленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Манчук С. Г., просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що закриваючи провадження у справі апеляційним судом порушено правило юрисдикційності, оскільки між сторонами у даній справі виник спір щодо захисту права особи на отримання житла, тому такий спір є цивільно-правовим, а не публічно-правовим. Встановлення обставин рішенням суду, ухваленим в порядку адміністративного судочинства, не є підставою для закриття провадження у справі, яка розглядається за правилами цивільного судочинства.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
10 грудня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2020 року справу призначено до розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та застосовані норми права
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Манчук С. Г., заявила клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що правовідносини, які склалися між сторонами в даній справі, є цивільно-правовими, оскільки наявний спір про право, зокрема визнання прав, свобод та охоронюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, тому не можуть бути предметом спору в адміністративному судочинстві.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами четвертою-шостою 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Наведені ОСОБА_3 аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, за наявності яких справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Тому в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 02 серпня 1975 року, на підставі заяви ОСОБА_1, останній виділено комунальну квартиру АДРЕСА_3 ( яка звільнилась).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Лановецької селищної Ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 14 січня 1987 року № 7 взято на квартирний облік зі збереженням попереднього часу (з серпня 1975 року), а також включено громадянку ОСОБА_3 в списки першочергової черги на одержання квартири.
Рішенням Виконавчого комітету Лановецької селищної ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 08 січня 1988 року № 8 затверджено списки черговості громадян згідно перереєстрації.
На підставі рішення виконкому Лановецької селищної ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 14 квітня 1989 року ОСОБА_1 виділено додаткову житлову площу у звільненому житловому фонді за адресою: АДРЕСА_1, її сину ОСОБА_4 на склад сім`ї 3 чоловіка.
Рішенням виконкому Лановецької селищної ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 21 січня 1992 року № 245 надано дозвіл ОСОБА_2 на купівлю житлової комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій він проживає разом із сім`єю, за 3 261 крб.
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2014 року поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для звернення до суду та відмовлено в задоволенні позову до виконавчого комітету Лановецької міської ради Лановецького району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Лановецької селищної Ради народних депутатів Лановецького району Тернопільської області від 21 січня 1992 року № 245 про надання дозволу на купівлю житлової комунальної квартири в частині надання ОСОБА_2 дозволу на купівлю комунальної квартири.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2014 року скасовано з підстав порушення судом норм процесуального права (рішення не підписано суддею). Прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_3 в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.