Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 201/17793/15-ц
провадження № 61-15210св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, Моторне (транспортне) страхове бюро України,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2019 року у складі судді Маслюк Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - ПрАТ "СК "ВУСО") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування з урахуванням сплаченої МТСБУ суми в розмірі 224 152, 06 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що 15 травня 2015 року в м. Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року винним в порушенні Правил дорожнього руху (далі - ПДР) визнаний ОСОБА_1 . На момент ДТП автомобіль Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1, було застраховано в ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", а тому ДТП від 15 травня 2015 року була визнана страховим випадком. У зв`язку з наведеним ПрАТ "СК "ВУСО" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1539685-02-04-01 від 24 грудня 2014 року сплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 274 152,06 грн на рахунки ПП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, які здійснювали ремонт автомобіля Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Посилаючись на статтю 27 Закону України "Про страхування" та враховуючи, що Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) було сплачено на рахунок страхової компанії 50 000 грн, ПрАТ "СК "ВУСО" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, позов ПрАТ "СК "ВУСО" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "ВУСО" 222 848, 36 грн у відшкодування майнової шкоди.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "ВУСО" відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи від 31 грудня 2018 року, підлягає стягненню 222 848, 36 грн. При цьому судом враховано виплату МТСБУ на користь ПрАТ "СК "ВУСО" страхового відшкодування в межах страхового ліміту, тобто у розмірі 50 000 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2019 року і постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що розмір грошового відшкодування, яке просить стягнути страхова компанія, є завищеним та таким, що не відповідає дійсності. За його клопотання судом було призначено проведення експертизи для зʼясування розміру понесених витрат на ремонт автомобіля, проте його було визначено лише по наданій судом документації, без огляду автомобіля, відтак висновки експертизи не можуть вважатися обʼєктивними.
Він є учасником бойових дій та особою з інвалідністю II групи, тому не може сплатити навіть ј стягнутої судом суми.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Новозаводського районного суду м. Чернігова.
20 вересня 2019 року справа № 201/17793/15-ц надійшла до Верховного Суду.
ПрАТ "СК "ВУСО" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 15 травня 2015 року в м. Дніпропетровськ на перехресті вулиць Набережна Леніна та 6-ї Стрілецької Дивізії сталася ДТП за участю автомобіля марки Honda, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Honda, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
На момент вчинення ДТП автомобіль марки Honda, державний номерний знак НОМЕР_1, було застраховано в ПрАТ "СК "ВУСО" згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту від 24 грудня 2014 року № 1539685-02-04-01, укладеним між страховою компанією та власником автомобіля ОСОБА_2 .
Разом з тим цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП застрахована не була.
Згідно з пунктом 4.1.1 вищезазначеного договору добровільного страхування страховим випадком є ДТП.
Відповідно до пункту 5.2 договору підставою для визначення розміру збитків є рахунок СТО.
Встановлено, що ОСОБА_2, власник застрахованого автомобіля Honda, державний номерний знак НОМЕР_1, звернувся до до ПрАТ "СК "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до складених ПП ОСОБА_4 рахунків № 87 від 25 травня 2015 року, № 133 від 27 липня 2015 року та № 146 від 21 вересня 2015 року, з відповідною ремонтною калькуляцією, вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 258 330,18 грн, 438,48 грн та 2 505,60 грн відповідно.
Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000016 від 24 липня 2015 року, складеного ФОП ОСОБА_5, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля становить 12 877, 80 грн.
На підставі страхового акту №1756-02 від 12 червня 2015 року ПрАТ "СК "ВУСО" здійснило виплату страхового відшкодування ПП ОСОБА_4 в сумі 258 330,18 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 6736 від 16 червня 2015 року та № 6690 від 15 червня 2015 року.
Також, на підставі доповнення № 1 до страхового акту №1756-02 від 12 червня 2015 року ПрАТ "СК "ВУСО" здійснило виплату страхового відшкодування ФОП ОСОБА_5 в сумі 12 877, 80 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8914 від 29 липня 2015 року, а також здійснило виплату страхового відшкодування ПП ОСОБА_4 в сумі 438,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8915 від 29 липня 2015 року.
Крім того, на підставі доповнення № 2 до страхового акту №1756-02 від 12 червня 2015 року ПрАТ "СК "ВУСО" здійснило виплату страхового відшкодування ПП ОСОБА_4 в сумі 2 505,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11779 від 28 вересня 2015 року.
Отже, загальний розмір перерахованих страховою компанією коштів на відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля складає 274 152,06 грн.
Згідно звіту ПрАТ "СК "ВУСО" №636001/Д від 23 вересня 2015 року загальний розмір збитку становить 274 152,06 грн.
Суди встановили, що відповідач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 .
21 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП, яка сталася 15 травня 2015 року, в якому він зазначив, що є учасником бойових дій.
Встановлено, що МТСБУ на виконання вимог пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплатило ПрАТ "СК "ВУСО" страхове відшкодування в межах ліміту, тобто у розмірі 50 000 грн.