Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 456/396/17
провадження № 61-342св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Стрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрко Степан Ігорович,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І.
Скарга мотивована тим, що вона в повному обсязі виконала рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 квітня 2015 року, яким суд зобов`язав її усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_1, шляхом обрізання гілок дерев та прибирання території від сміття на межі між їхніми земельними ділянками, а саме, вона обрізала гілки дерев та кущів, покосила траву. Вказаним рішенням суду її не було зобов`язано обрізати крону дерев, проте державний виконавець зі стягувачем зробили це самостійно і на тепер з її пенсії незаконно стягують витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 6 300 грн, нарахування яких документально не підтверджено, а також виконавчий збір в розмірі 680 грн та штрафи в сумі 170 грн та 850 грн.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила визнати дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. по виконанню виконавчого листа від 20 квітня 2015 року № 456/1167/15-ц, виданого Стрийским міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року, неправомірними; скасувати постанови державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. у виконавчому провадженні № 49447624 про стягнення з боржника виконавчого збору від 30 червня 2015 року, про накладення штрафів від 30 червня 2015 року та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 17 вересня 2015 року; зобов`язати Стрийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повернути стягнені з неї кошти на підставі оскаржуваних постанов державного виконавця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2018 року у складі судді Шрамка Р. Т. скаргу задоволено.
Визнано дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. під час виконання виконавчого листа від 20 квітня 2015 року № 456/1167/15-ц, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року неправомірними.
Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. від 30 червня 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 під час виконання виконавчого листа №456/1167/15-ц виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року виконавчого збору в розмірі 680 грн.
Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. від 30 червня 2015 року про накладення під час виконання виконавчого листа №456/1167/15-ц виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року на боржника ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн.
Скасовано постанову державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. від 17 вересня 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій під час виконання виконавчого листа №456/1167/15-ц виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року у розмірі 6 300 грн.
Зобов`язано Стрийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повернути ОСОБА_1 стягнені з неї кошти на підставі постанов державного виконавця під час виконання виконавчого листа від 20 квітня 2015 року № 456/1167/15-ц виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржувані постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, штрафів та витрат на проведення виконавчих винесені передчасно, й не доводяться матеріалами виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено частково. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, яка була помилково скасована.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження у даній справі, оскільки виконавче провадження, у межах якого прийнято державним виконавцем оскаржувані постанови, відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року, а тому такі постанови підлягають оскарженню через суд, який видав виконавчий документ, отже вказаний спір має розглядатися за правилами цивільної юрисдикції. Крім того, апеляційним судом не враховано, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року, відмовлено у відкритті адміністративного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. про визнання рішення недійсним.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що на примусовому виконанні у Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавчий лист №456/1167/15-ц виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27 травня 2015 року про усунення ОСОБА_1 перешкод ОСОБА_4 у користуванні належною йому земельною ділянкою.
Постановами державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Цюрка С. І. від 30 червня 2015 року стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 680 грн та штраф в розмірі 170 грн, а постановою від 17 вересня 2015 року стягнуто витрати на проведення виконавчий дій в сумі 6 300 грн.
Вважаючи вказані постанови державного виконавця неправомірними, у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просила скасувати постанови про стягнення з неї виконавчого збору, штрафу та витрат на проведення виконавчих дій.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За правилами статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.