Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/15898/17
провадження № 61-12782св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2019 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що між нею та ПАТ "Банк Форум" були укладені договори банківських вкладів №263L/1136/666030 від 19 грудня 2013 року, договір банківського вкладу №263171136/664950 від 16 грудня 2013 року, договір банківського вкладу №2630/1136/692161 від 06 березня 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1136/692169 від 06 березня 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1136/692170 від 06 березня 2014 року.
Постановою Правління Національного банку України №355 від 13 червня 2014 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум", а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16 червня 2014 року вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум".
Посилаючись на те, що після віднесення банку до категорії неплатоспроможних на підставі відповідної постанови Національного банку України, згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" їй було виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000,00 грн, а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачено, ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 43 398,94 доларів США та 375 858 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним стосовно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах, а отже, з дня введення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Форум" не мало права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично був позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі ОСОБА_1, яка виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними їй коштами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що застосування Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), з урахуванням обставин справи та принципу пропорційності, є необґрунтованим, оскільки законом не може бути обмежено право позивача на отримання всієї суми вкладу або ставити її в залежність від певних умов (або створення певних умов) третіми особами (органами влади, суб`єктами владних повноважень тощо), що, на його думку, суперечить частинам першій, четвертій, п`ятій статті 41 Конституції України, а також практиці Європейського суду з прав людини. Крім того, вважає, що саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в указаному спорі покладено обов`язок відшкодувати зазначені кошти від імені сторони правочину, тому вважає висновок суду про відмову у задоволенні позову необґрунтованим.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У поданому 16 серпня 2019 року відзиві Фонд просить касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які є законними і обґрунтованими - залишити без змін, посилаючись на те, що позивач отримала грошові кошти у межах гарантованої суми відшкодування за її вкладами, а порядок отримання вкладниками коштів понад гарантовану суму здійснюється у черговості, визначеній статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому відповідачі діяли у межах чинного законодавства, і підстави для стягнення коштів на користь позивача відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Форум" були укладені договори банківських вкладів, а саме: договір банківського вкладу №263L/1136/666030 від 19 грудня 2013 року, договір банківського вкладу №263171136/664950 від 16 грудня 2013 року, договір банківського вкладу №2630/1136/692161 від 06 березня 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1136/692169 від 06 березня 2014 року, договір банківського вкладу №2630/1136/692170 від 06 березня 2014 року.
Постановою Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідувати ПАТ "Банк Форум".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 червня 2014 року № 49 вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум".
Після віднесення банку до категорії неплатоспроможних на підставі відповідної постанови НБУ, згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивачу виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000 грн, а решту суми віднесено до кредиторських вимог, які не виплачено.
Відповідно до платіжного доручення №43068 від 18 липня 2018 року, в рахунок задоволення вимог кредитора четвертої черги згідно з рішенням Фонду від 25 червня 2018 року №1805 ОСОБА_1 було виплачено 10% від акцептованої суми в розмірі 88 501,38 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Близький за змістом припис закріплений у пункті 2 частини першої статті 4 КАС Україниу редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 17 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції згідно з КАС України у зазначеній редакції були віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15). Близький за змістом припис закріплений у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.