1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



23 вересня 2020 року

Київ

справа №9901/540/19

адміністративне провадження №П/9901/540/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Дашутіна І.В.

суддів: Жука А.В.

Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.

Шишова О.О.

за участю секретаря судового засідання Касяневич О.В.



учасників справи:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Цуцкірідзе І.Л.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення -



ОПИСОВА ЧАСТИНА:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви і клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання незаконним та скасування рішення від 24 вересня 2019 року, яким залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 16 травня 2019 року №149дп-19 "Про накладення на прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 18.02.2020 та від 13.03.2020).

1.1. В обгрунтування позовних вимог вказує, що спірне рішення ВРП не містить посилань на визначені законом підстави та мотиви притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що в основу оскаржуваного рішення ВРП покладено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №149дп-19 територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області, яким позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності із накладанням дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Підставою винесення вказаного рішення є розгляд КДКП висновку члена комісії Коваленко А.А. про наявність дисциплінарного проступку в його діях як слідчого під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42016220000000350, за результатами скарги, поданої заявником ОСОБА_3 .

1.2. Зазначає, що до нього як прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими до прокуратури області надійшла заява ОСОБА_3 від 03.10.2018 щодо залучення останнього в рамках кримінального провадження № 42016220000000350 у якості потерпілого, призначення судово-психологічної експертизи та надання для ознайомлення матеріалів провадження.

1.3. 05.10.2018 позивачем, як слідчим, винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим та надано відповідь заявнику, яка направлена на його адресу.

1.4. До прокуратури області 27.11.2018 надійшла ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.11.2018 про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим від 05.10.2018 та розгляду клопотання ОСОБА_3 в порядку ст.220 КПК, яка надійшла, як слідчому, 28.11.2018.

1.5. 28.11.2018 позивачем повторно винесено вмотивовану постанову про відмову ОСОБА_3 у визнанні потерпілим, яка направлена на адресу заявника у день винесення.

1.6. Крім цього, на виконання рішення суду було розглянуто клопотання ОСОБА_3 в порядку ст. 220 КПК.

1.7. Зазначає, що заявник ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні не являється ні стороною захисту, ні потерпілим чи його представником чи законним представником, тому він не є суб`єктом звернення із відповідними клопотаннями, про що йому надано відповідь.

1.8. Позивач зазначає про помилковість рішення КДКП, яке залишене без змін спірним рішенням ВРП про невиконання позивачем судового рішення та зазначає, що невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання та передбачає кримінальну відповідальність.

1.9. Наголошує, що ухвала Червонозаводського районного суду м.Харкова від 08.11.2018 про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим від 05.10.2018 та розгляду клопотання ОСОБА_3 в порядку ст.220 КПК, а не про визнання особи потерпілою, виконана позивачем у повному обсязі.

1.10. Вказує також, що після скасування постанови про визнання потерпілим ОСОБА_3, відповідно до ст. 60 КК України, автоматично не набуває статусу потерпілого у кримінальном у провадженні, а є заявником, тобто особою, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. ОСОБА_3 у кримінальном у провадженні моральної, фізичної або майнової шкоди не завдано, тому він не є потерпілим.

1.11. Крім іншого, зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 54 ЗУ "Про Вищу раду правосуддя", рішення Вищої ради правосуддя не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків, тому підлягає скасуванню.

2. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 відкрито провадження у справі.

3. 13.12.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти адміністративного позову та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що cпірне рішення прийняте повноважним складом ВРП, підписане всім складом членів ВРП, які брали участь у засіданні, при цьому позивач був належним чином повідомлений про засідання ради. Вказує, що обставини, які стали підставою для прийняття рішення наведені у рішенні, містить посилання на визначені законом підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та мотиви, за яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків. Тобто, визначені статтею 54 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" підстави для скасування спірного рішення відповідача - відсутні.

3.1. 26.05.2020 на адресу суду надійшов відзив ВРП на уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 . Відповідач вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільне спірне рішення ВРП містить визначені законом підстави та мотиви, а усім доводам скарги ОСОБА_1 було надано належну оцінку.

4. У судових засіданнях 08.07.2020 і 23.09.2020 позивач та представник відповідача підтримали свої доводи, вимоги і заперечення, викладені в позовній заяві, заявах про уточнення позову та відзиві на позовну заяву та відзиві на уточнені позовні вимоги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Обставини, встановлені судом з посиланням на докази:

5. ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з грудня 2011 року. Під час подій, що оскаржувались у дисциплінарній скарзі, ОСОБА_1 перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області. Наказом прокурора Харківської області від 7 лютого 2019 року № 275к призначений на посаду прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області.

6. 18 грудня 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_3 про вчинення 28 листопада 2018 року слідчим ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII).

7. Із наявних у справі матеріалів судом встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене 7 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016220000000350 на виконання ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова за частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

8. Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 8 листопада 2018 року скасовано постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42016220000000350 та зобов`язано слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_1 розглянути клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

9. ОСОБА_1 листом від 28 листопада 2018 року № 17/2-417-16 повідомив ОСОБА_3 про винесення 28 листопада 2018 року постанови про відмову у визнанні його потерпілим.

10. З метою оскарження дій слідчого ОСОБА_1 в порядку статей 303- 307 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) скаржник ОСОБА_3 на особистому прийомі в прокуратурі області 4 грудня 2018 року подав заяву щодо надання йому постанови від 28 листопада 2018 року про відмову у визнанні його потерпілим.

11. На вказану заяву, 6 грудня 2018 року заявнику надано відповідь за підписом слідчого ОСОБА_1, в якій зазначено, що постанову від 28 листопада 2018 року надіслано на адресу ОСОБА_3 , і долучено копію супровідного листа, в якому додатком зазначено копію постанови.

12. Скаржник ОСОБА_3 стверджував, що вказана інформація є неправдивою і супровідний лист, долучений до відповіді від 6 грудня 2018 року, є сфальсифікованим. Також, скаржник ОСОБА_3 вважав, що у такий спосіб слідчий ОСОБА_1 , ухиляючись від надання постанови про визнання ОСОБА_3 потерпілим, наполегливо порушує його право на оскарження процесуального рішення, вказані дії не обмежуються звичайними процесуальними діями, які можуть бути помилковими, а містять ознаки дисциплінарного порушення. Крім того, як зазначав ОСОБА_3 , ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 8 листопада 2018 року, якою скасовано постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим та зобов`язано слідчого ОСОБА_1 розглянути клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, слідчий ОСОБА_1 отримав 27 листопада 2018 року і вже 28 листопада 2018 року виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, тим самим не виконав судове рішення. Також, слідчий ОСОБА_1 виносив неодноразово постанови про відмову у визнанні його потерпілим, проте жодна з них не обґрунтована, усі вони ідентичні за змістом, що надалі слугувало підставою для їх скасування судом. Таким чином, на думку скаржника ОСОБА_3 , своїми діями слідчий ОСОБА_1 вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

13. Надаючи пояснення КДКП щодо вказаних обставин, ОСОБА_1 зазначив, що до прокуратури області надійшла заява ОСОБА_3 від 3 жовтня 2018 року щодо залучення останнього в межах кримінального провадження № 42016220000000350 як потерпілого, призначення судово-психологічної експертизи та надання для ознайомлення матеріалів провадження.

14. 5 жовтня 2018 року слідчий ОСОБА_1 виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, копію якої надіслано на адресу заявника.

15. До прокуратури області 27 листопада 2018 року надійшла ухвала Червонозаводського районного суду від 8 листопада 2018 року, яку слідчий ОСОБА_1 отримав 28 листопада 2018 року, про скасування постанови від 5 жовтня 2018 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 та необхідність розгляду клопотання ОСОБА_3 в порядку статті 220 КПК України.

16. ОСОБА_1 зазначив, що 28 листопада 2018 року він виніс постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 , яку надіслав на адресу заявника у день винесення.

17. Ураховуючи, що 28 листопада 2018 року винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим, яку не скасовано судом та яка є чинною, слідчим на виконання рішення суду розглянуто клопотання ОСОБА_3 в порядку статті 220 КПК України.

18. На адресу прокуратури області надійшла заява ОСОБА_3 від 4 грудня 2018 року, в якій заявник стверджував, що слідчий не надсилав на його адресу постанову від 28 листопада 2018 року про відмову у визнанні потерпілим. За результатами її розгляду заявнику надіслано копію супровідного листа про направлення постанови.

19. Окрім того, за підписом начальника другого відділу слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Басова С . В. ОСОБА_3 14 грудня 2018 року надіслано копію постанови про відмову у визнанні потерпілим від 28 листопада 2018 року.

20. ОСОБА_1 також вказував, що Комісія не може розглядати його дії як прокурора, оскільки події, на які скаржиться ОСОБА_3 , відбувалися, коли він перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області. Згідно з вимогами Закону № 1697-VII положення цього Закону не поширюються на слідчих органів прокуратури.

21. З огляду на викладене ОСОБА_1 вважав, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку.

22. За результатами розгляду дисциплінарної справи КДКП вказала, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків порушено права ОСОБА_3 , у тому числі не визнано його потерпілим та не розглянуто клопотання про призначення експертизи у справі, що підриває авторитет як самого слідчого ОСОБА_1 , органів прокуратури, так і держави загалом, оскільки прокурори під час здійснення своїх повноважень представляють державу.

23. На підставі зазначеного КДКП дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги ОСОБА_3 про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтвердились, тому рішенням від 16 травня 2019 року № 149дп-19 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани, зважаючи на наявність в його діях складу дисциплінарного проступку - невиконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII).

24. ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради правосуддя із скаргою на вказане рішення ДККП та просив скасувати рішення з огляду на те, що заявнику ОСОБА_3 у кримінальному провадженні моральної, фізичної або майнової шкоди не завдано, а тому він не є потерпілим та не є стороною захисту, представником чи законним представником потерпілого. Тому, ОСОБА_1 як слідчий 28 листопада 2018 року повторно виніс вмотивовану постанову про відмову ОСОБА_3 у визнанні потерпілим та розглянув клопотання в порядку статті 220 КПК України. Вказана постанова надіслана заявнику в день винесення.

25. ОСОБА_1 зазначив також, що 14 грудня 2018 року ОСОБА_3 як заявнику надіслано відповідь разом із копією постанови від 28 жовтня 2018 року про відмову у визнанні потерпілим за підписом начальника другого СВ СУ прокуратури Харківської області Басова С . В . Вказав, що посилання ОСОБА_3 щодо надання йому сфальсифікованої інформації від 6 грудня 2018 року, де слідчим підроблено два супровідних листи за одним вихідним номером, є безпідставними, оскільки до обов`язків слідчого не належить присвоєння номерів вихідної кореспонденції в прокуратурі Харківської області. Листування із заявниками здійснює канцелярія за номером наглядового провадження. Наголошує, що ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова від 8 листопада 2018 року про скасування постанови від 5 жовтня 2018 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 та розгляд клопотання ОСОБА_3 в порядку статті 220 КПК України ним як слідчим виконана у повному обсязі. Констатує, що після скасування постанови про визнання потерпілим ОСОБА_3 автоматично не набуває статусу потерпілого у кримінальному провадженні, а відповідно до статті 60 КПК України є заявником, тобто особою, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

26. Як встановлено ВРП під час розгляду скарги, підставами для притягнення слідчого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали прийняття ним постанови від 5 жовтня 2018 року у справі № 646/3240/17 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 42016220000000350 та нерозгляд клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.


................
Перейти до повного тексту