ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 520/9364/18
адміністративне провадження № К/9901/28963/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання - Кривда В.І.,
представники: позивача - Павліченко Л.М., відповідача - Харчишин О.С.,
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз") до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (головуючий суддя - Гуцал М.І., судді - Бенедик А.П., Донець Л.О. ),
У С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (далі - ПАТ "Харківгаз", Товариство) звернулось з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України (далі - Офіс ВПП), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 №0069501200 про збільшення грошового зобов`язання за платежем ʼʼекологічний податокʼʼ на загальну суму 9ʼ031ʼ 853,90 грн (в тому числі, податкове зобов`язання - 7ʼ 225ʼ 483,12 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1ʼ 806ʼ 370,78 грн).
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства про порушення контролюючим органом встановленого правовими нормами порядку при проведенні та оформленні результатів документальної позапланової виїзної перевірки Товариства (відсутність у контролюючого органу повноважень на здійснення державного контролю у галузі охорони атмосферного повітря; акт перевірки не підписано фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області, які приймали участь у перевірці) та про безпідставність висновків щодо встановлених за результатами перевірки порушень Товариством норм пункту 240.1 статті 240, підпункту 242.1.1 пункту 242.1 статті 242, статті 243, пунктів 249.1, 249.2, 249.3 статті 249 Податкового Кодексу України (далі - ПК). Товариство зазначає, що оскільки податкове законодавство не містить визначення поняття ʼʼзабруднюючі речовиниʼʼ, а Переліком найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598, метан як забруднююча речовина не передбачений, обсяги метану, що є парниковим газом, які викидаються в атмосферне повітря, не є об`єктом оподаткування екологічним податком. Позивач вказує на хибність позиції контролюючого органу при застосуванні до спірних правовідносин методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат та виробничо-технологічних (нормованих) втрат природного газу в процесі транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказами Міністерства палива та енергетики України, для визначення реального обсягу викиду метану в атмосферне повітря. Зауважує, що не весь обсяг виробничо-технологічних витрат (нормованих втрат) природного газу є обсягом газу, який безпосередньо витік у атмосферне повітря, оскільки не відповідність між обсягами переданого в газорозподільні мережі природного газу з обсягами, які були спожиті, обумовлена також похибками в обліку спожитого газу (недосконалість облікових приладів, помилки обліку тощо).
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 21.02.2019 в позові ПАТ "Харківгаз" відмовив з тих підстав, що позивач зобов`язаний сплачувати екологічний податок з обсягів виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу, оскільки ʼʼметанʼʼ як основна і переважна складова природного газу належить до вуглеводнів як забруднюючої речовини згідно з пунктом 243.1 статті 243 ПК, а обсяги такого газу фактично є викидами в атмосферне повітря. Суд враховував, що позивач не надав підтверджуючі документи щодо напрямку використання списаних на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати в бухгалтерському обліку обсягів природного газу при придбанні послуг балансування обсягів природного газу у ПАТ ʼʼУкртрансгазʼʼʼ, а також лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.01.2018 №1398/9, що фактичні обсяги забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначаються суб`єктами господарювання відповідно до затверджених в установленому порядку методик та питомих викидів і що обсяги таких викидів приладами не вимірюються.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.07.2019 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 №0069501200.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: норми ПК не розкривають поняття ʼʼвуглеводніʼʼ та ʼʼтверді речовиниʼʼ як забруднюючих речовин, не встановлюють ставку за забруднення атмосферного повітря метаном; Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598, також не передбачає "метан" як речовину, викиди якої в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Так само метан не згадується і в наказі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел" від 27.06.2006 №309. Відповідно до Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 №343, метан теж не включений до списку забруднюючих речовин. Методичними рекомендаціями щодо підготовки методик для інвентаризації викидів парникових газів від антропогенних джерел, затверджених наказом Національного агентства екологічних інвестицій України від 05.10.2009 №73, Методикою розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від використання палива на побутові потреби в домогосподарствах, затвердженою наказом Держкомстату України від 22.04.2011 №98, Методикою розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.11.2008 №452, метан визначений як парниковий газ. Метан кваліфікувався як забруднююча речовина згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України ʼʼПро затвердження Переліку речовин, які входять до ʼʼтвердих речовинʼʼ та ʼʼвуглеводнівʼʼ і за викиди яких справляється збірʼʼ від 14.03.2002 №104. Однак, цей наказ встановлював перелік забруднюючих речовин для справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища, а не екологічного податку. Апеляційний також дійшов висновку, що контролюючий орган неправомірно ототожнив обсяги виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу з обсягами викидів природного газу в атмосферне повітря з огляду, зокрема на заздалегідь передбачену похибку в обліку спожитого природного газу приладами обліку(комерційні втрати).
Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції внаслідок порушення норм процесуального права неправильно/неповно встановив обставини у справі та дав їм юридичну оцінку, що призвело до неправильного застосування норм пункту 240.1 статті 240, підпункту 242.1.1 пункту 242.1 статті 242, статті 243, пунктів 249.1, 249.2, 249.3 статті 249 ПК та неправильного вирішення справи.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що відповідач не довів правомірність податкового повідомлення-рішення, що є його процесуальним обов`язком в силу норми частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а відтак суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення як неправомірне. Доводи позивача у відзиві на касаційну скаргу співзвучні з доводами, яким обґрунтований позов.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, а представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими.
08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтованість заперечень позивача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Офіс ВВП провів документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань нарахування та сплати екологічного податку з викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин (метану) за період з 01.07.2014 по 30.06.2017, за результатами якої склав акт від 25.09.2018 №52/28-10-50-12-08/03359500.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми пункту 240.1 статті 240, підпункту 242.1.1, пункту 242.1 статті 242, статті 243, пунктів 249.1, 249.2, 249.3 статті 249 ПК, занизило екологічний податок за період з 01.07.2015 по 30.06.2017 на 7ʼ225ʼ 483,12 грн внаслідок несплати податку з обсягу метану 131ʼ 928,946 тис. м3, як обсягу викидів в атмосферне повітря. Такий обсяг викидів контролюючий орган визначив, виходячи з обсягу природного газу, який в бухгалтерському обліку позивача обліковувався як виробничо-технологічні витрати та виробничо-технологічні (нормовані) втрати природного газу.
Висновок контролюючого органу про обов`язок Товариства сплатити екологічний податок із зазначеного обсягу природного газу, як з обсягу викидів у атмосферне повітря, вмотивований тим, що Товариство, як оператор газорозподільних мереж, придбало природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газу у НАК "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна", ТОВ "РГК Трейдинг", ТОВ "Харківгаззбут" на підставі договорів від 04.01.2013 №13-228-ВТВ, від 28.12.2015 №ХК-ВТВ-02-2016-52/15, від 31.12.2014 №ХК-ВТВ-02-2015-93/161, від 30.11.2015 №ХК-ВТВ-02-2015-166/16, від 29.01.2016 №1141039ZDWVP016/388, додаткових угод до цих договорів, та послуги транспортування природного газу, в тому числі послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (послуги балансування), у ПАТ "Укртрансгаз" на підставі договору від 17.12.2015 №1315512000744/39. Придбання природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати, зокрема обсяги придбаного на зазначені цілі природного газу в розрізі вказаних постачальників, а також обсяги природного газу, отриманого від ПАТ ʼʼУкртрансгазʼʼ при наданні послуг балансування, відображені в бухгалтерському обліку Товариства відповідними бухгалтерськими проводками та підтверджені наданими під час перевірки актами прийому - передачі обсягів природного газу, податковими накладними, актами про списання матеріальних цінностей (природного газу), що використані за призначенням у господарській діяльності. Документів щодо напрямків розподілу придбаного на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати природного газу Товариство не надало.
За висновком контролюючого органу використані Товариством обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати є викидами в атмосферне повітря забруднюючої речовини (метану) та є об`єктом оподаткування екологічним податком.
Офіс ВПП виходив з того, що до визначеного пунктом 243.1 статті 243 ПК переліку забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включені, зокрема ʼʼвуглеводніʼʼ, до яких, у свою чергу, згідно із наказом Міністерства екології та природних ресурсів України ʼʼПро затвердження Переліку речовин, які входять до ʼʼтвердих речовинʼʼ та ʼʼвуглеводнівʼʼ і за викиди яких справляється збірʼʼ від 14.03.2002 №104 входить ʼʼметанʼʼ - основна складова (96-97,6%) природного газу. Враховуючи, що викиди метану, як забруднювача, здійснюються обладнанням, яке Товариство використовує у господарській діяльності - трубопроводами, газовим обладнанням та газовими приладами, які по своїй природі є дифузними джерелами і для яких згідно пункту 9 статті 2 Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів (у подальшому - Протокол) до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, 1998 року (Орхуська конвенція), від 21.03.2003, ратифікованого Законом України від 03.02.2016 №980-VIII, надавати звітність для кожного окремого джерела недоцільно, розрахунок екологічного податку необхідно здійснювати для стаціонарного (дифузного) джерела - підприємства в цілому.