РІШЕННЯ
Іменем України
22 вересня 2020 року
Київ
справа №9901/152/19
адміністративне провадження №П/9901/152/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Кашпур О. В., Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
за участі:
секретаря судового засідання Лещенко Т. П.,
представника позивача Кравця Р. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення,
в с т а н о в и в:
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС), у якому просить:
1.1 визнати протиправними дії ВККС щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання кандидата ОСОБА_1 на посаду судді у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту, та зобов`язати ВККС завершити кваліфікаційне оцінювання кандидата ОСОБА_1 на посаду судді у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду шляхом зобов`язання ВККС у пленарному складі розглянути питання щодо визнання кандидата ОСОБА_1 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду;
1.2 визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № 253/вс-19 від 22 лютого 2019 року про визнання кандидата ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду (далі - Рішення).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне Рішення не відповідає вимогам вмотивованості, позаяк не містить відомостей про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання та балів за критеріями цього оцінювання; з Рішення не зрозуміло, у чому помилковість висновків ВККС, викладених у рішенні від 11 лютого 2019 року (щодо позивача), за яким/якими критерієм/критеріями позивачка не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суду у складі Верховного Суду і чому; які висновки Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) дали підстави вважати, що позивачка не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
3. З покликанням на правозастосовну практику Верховного Суду позивачка та її представник зазначили, що перевіряти декларації і достовірність зазначених там відомостей є компетенцією Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), а не ВККС. Тому за відсутності висновку НАЗК щодо порушення правил декларування та/чи достовірності задекларованих відомостей Комісія не може давати оцінку відповідності майна і витрат кандидата на посаду судді та членів його сім`ї задекларованим доходам.
4. Зауважили також, що ВККС наділена широкими дискреційними повноваженнями під час кваліфікаційного оцінювання і відсутність належного, вичерпного обґрунтування ухваленого рішення стосовно судді чи кандидата на цю посаду є порушенням принципу верховенства права і права на захист.
5. ВККС подала відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначила, що 11 лютого 2019 року Комісія у складі колегії, розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , дослідивши Висновок ГРД, пояснення позивачки та долучені до них документи, ухвалила рішення від 11 лютого 2019 року № 199/вс-19, яким позивачку визнала такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
6. На підставі абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент) Комісія ухвалила протокольне рішення про винесення на розгляд ВККС у пленарному складі питання про підтримку ухваленого 11 лютого 2019 року рішення № 199/вс-19.
7. 22 лютого 2019 року ВККС в пленарному складі розглянула зазначене питання, відтак ухвалила спірне Рішення, яким визнала позивачку такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду та припинила її участь в цьому конкурсі.
8. Доводи позивачки про невмотивованість Рішення відповідач розцінив як безпідставні й з цього приводу повідомив, що мотив Комісії у складі колегії та у пленарному складі, які проводили кваліфікаційне оцінювання кандидата і приймала оскаржуване рішення, - це усвідомлене прагнення колегії та пленарного складу Комісії здійснити процес добору претендента на посаду судді через кваліфікаційне оцінювання з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
9. На думку відповідача, кваліфікаційне оцінювання і прийняття рішення колегією і пленарним складом Комісії супроводжується мотивом діяти в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Зауважив, що повний перелік підстав, мотивів, критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення зазначено в Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16). Як Законом, так і Положенням № 143/зп-16 встановлено, що рішення Комісії повинно містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
10. Відповідач переконує, що Рішення мотивовано наявністю обставин, що породжують фактичні та юридичні підстави для прийняття відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання. У цьому зв`язку відповідач зазначив, що 22 лютого 2019 року ВККС у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення колегії Комісії від 11 лютого 2019 року № 199/вс-19, пояснення кандидата, встановила, що ВККС у складі колегії надала помилкову оцінку дослідженим матеріалам суддівського досьє та досьє кандидата ОСОБА_1, як-от: обставинам, викладеним у висновку ГРД, поясненням кандидата, що своєю чергою потягло ухвалення необґрунтованого рішення про визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, та стану, коли більше ніж одинадцятьма голосами Комісія дійшла висновку не підтримувати рішення Комісії від 11 лютого 2019 року № 199/во-19, ухваленого у складі колегії;
11. На судовому засіданні 22 вересня 2020 року представник позивача - адвокат Кравець Р.Ю. підкреслив, що підхід ВККС до оцінювання здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суду у складі Верховного Суду є суперечливим, а саме Рішення - невмотивованим. Переконує, що для його ухвалення не було підстав, тож це Рішення підлягає скасуванню як протиправне.
12. ВККС повідомлена про розгляд справи належним чином, проте її представник на судове засідання не з`явився. Заслухавши думку представника позивача, зваживши також на те, що в матеріалах справи є письмовий відзив відповідача на позовну заяву, а також матеріали суддівського досьє на яких основується Рішення, колегія суддів ухвалила продовжити розгляд справи без участі представника Комісії.
13. Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи та встановив таке.
14. Рішенням від 2 серпня 2018 року № 185/зп-18 Комісія оголосила конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, затвердила Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (далі - Умови) та визначила, що питання допуску кандидата на посаду судді до участі у конкурсі та допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання вирішується Комісією у складі колегії.
15. 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя на посаді судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
16. Рішенням від 8 жовтня 2018 року № 78/вс-18 ВККС допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посади суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
17. Комісія рішенням від 18 жовтня 2018 року № 231/з-18 призначила кваліфікаційне оцінювання кандидатів у межах конкурсу на зайняття 13 вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, з-поміж них - ОСОБА_1
18. 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 79,5 бала. Згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 її допущено до виконання практичного завдання.
19. За результатами виконаного 14 листопада 2016 року практичного завдання ОСОБА_1 набрала 74 бали. Тож рішенням Комісії від 29 грудня 2018 року № 330/зп-18 її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
20. 28 січня 2019 року ГРД на підставі статті 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) подала Комісії затверджений 27 січня 2019 року Висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності.
21. Підставами для такого висновку ГРД назвала: ухвалення позивачкою рішення всупереч усталеній практиці Європейського суду з прав людини; зазначення недостовірних відомостей в декларації доброчесності судді; недекларування доходу від відчуження рухомого майна; інформація про кримінальне провадження щодо протиправних змін до програмного забезпечення службовими особами Українського центру оцінювання якості освіти, наявність серед осіб, які отримали незаконні переваги, особи, яка за іменем та віком може бути сином ОСОБА_1 .
22. У Висновку ГРД зазначено також, що 29 вересня 2017 року Вища рада правосуддя (далі - ВРП) розглядала рекомендацію ВККС та матеріали про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (рішення ВККС від 28 липня 2017 року № 543/вс-17), відтак прийняла рішення від 29 вересня 2017 року № 2984/0/15-17, яким відмовила у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
23. ГРД звернула увагу, що на засіданні 29 вересня 2017 року ВРП розглядала і надала оцінку інформації щодо незадекларованих доходів ОСОБА_1 у декларації за 2012 рік (від продажу транспортного засобу), про невідображення у декларації доброчесності відомостей про участь у прийнятті рішення, стосовно якого Європейським судом з прав людини було визнано порушення прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Анатолій Руденко проти України"), а також щодо корпоративних прав її чоловіка, які не були відображені у деклараціях кандидата за 2014, 2015 та 2016 роки.
24. Обставини, які були предметом розгляду ВРП на засіданні 29 вересня 2017 року, збігаються з тими, які ГРД виклала у своєму Висновку від 27 січня 2019 року. Ту саму інформацію ГРД раніше зазначила у своєму Висновку від 13 травня 2017 року щодо ОСОБА_1 (відомо, що ОСОБА_1 двічі брала участь у конкурсі на вакантні посади суддів Верховного Суду).
25. Під час першого конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду, ВККС, коли розглядала питання про здатність кандидата ОСОБА_1 обійняти посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, рішенням від 03 липня 2017 року № 162/вс-17 визнала Висновок ГРД від 13 травня 2017 року неприйнятним з тих мотивів, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність рішення Європейського суду з прав людини у справі "Анатолій Руденко проти України". Відсутність у декларації за 2012 рік відомостей щодо доходу від продажу транспортного засобу, на думку Комісії, було технічною помилкою, про яку кандидату стало відомо тільки у 2014 році, що унеможливило внести корективи до вже поданої декларації. Того першого разу Комісія з рішенням від 03 липня 2017 року № 162/вс-17 визнала ОСОБА_1 такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.
26. ВРП з таким висновком Комісії не погодилася і своїм рішенням від 29 вересня 2017 року № 2984/0/15-17, яке, окрім іншого, основувалося на відомостях, які не були предметом розгляду ВККС при вирішенні питання щодо надання рекомендації про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (в рамках конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16), не підтримала його. Зокрема, ВРП надала значення тому, що 06 вересня 2017 року на інтернет-сторінці проекту ВО "Автомайдан"-PROSUD було розміщено інформацію про те, що чоловік кандидата, працюючи на прокурорських посадах, виступив співзасновником та кінцевим бенефіціаром юридичних фірм ТОВ "Юридична компанія "Франтовський та партнери" та "Юридична компанія "Лексстар". Відомості про наявність у чоловіка кандидата вказаних корпоративних прав не були відображені у деклараціях кандидата за 2014, 2015 та 2016 роки.
27. Оцінюючи інформацію про невідображення кандидатом у своїх деклараціях (декларації доброчесності судді та деклараціях про майно доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру та особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) низки відомостей - про участь у прийнятті рішення, стосовно якого Європейським судом з прав людини було визнано порушення прав людини та основоположних свобод, про дохід від відчуження автомобіля і про корпоративні права, належні чоловікові, ВРП в підсумку вирішила, що допущення помилок та нез`ясування інформації, яка мала бути внесена до декларації, свідчать про недбале ставлення кандидата до покладених на неї обов`язків з декларування та невиконання вимог, які покладаються на суддю.
28. 11 лютого 2019 року ВККС (в рамках другого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді касаційного суду у складі Верховного Суду, оголошеного рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року) провела співбесіду з кандидатом на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 за результатами дослідження її досьє. Темою обговорення на цьому засіданні, за змістом рішення ВККС від 11 лютого 2019 року № 199/вс-19, був Висновок ГРД від 27 січня 2019 року, а також пояснення ОСОБА_1 з приводу обставин, зазначених в цьому Висновку.
29. ВККС зауважила, що на засіданні ВККС, яке відбулося 03 липня 2017 року, предметом розгляду і обговорення вже були звинувачення ГРД стосовно того, що позивачка не задекларувала інформації про участь у касаційному перегляді справи, за якою (інформацією) Європейський суд з прав людини прийняв рішення у справі "Анатолій Руденко проти України", не відобразила у декларації за 2013 рік доходу від продажу транспортного засобу, приховала відомості про отримання сином ОСОБА_1 неправомірних переваг у доступі до вищої освіти, а також претензії ГРД на те, що в системі органів прокуратури працюють родичі ОСОБА_1 . Комісія нагадала, що ті самі обставини ГРД зазначила у своєму Висновку від 13 травня 2017 року і за насідками його обговорення було ухвалено згадане вище рішення від 03 липня 2017 року № 162/вс-17.
30. Поряд з цим у рішенні від 11 лютого 2019 року № 199/вс-19 ВККС виокремила, що ОСОБА_1 надала пояснення стосовно обставин, вказаних у Висновку ГРД від 27 січня 2019 року. Зокрема, пояснила, що на час заповнення декларації доброчесності за 2015 рік їй не було відомо про рішення Європейського суду з прав людини у справі "Анатолій Руденко проти України". Не було такої інформації й у розпорядженні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також Міністерства юстиції України. Втім наголосила, що про це рішення зазначила у декларації доброчесності за 2017 рік.
31. Про роботу своїх родичів розповіла, що не впливає на вибір ними певного виду діяльності, з ними не працює в одній установі і не долучалася до надання їм якихось переваг в доступі до вищої освіти.
32. Автомобіль, протиправні дії з яким ГРД поставила їй за провину, придбав її чоловік у 2007 році за спільні кошти, а наприкінці 2012 року вони продали цей автомобіль. Коли заповняла декларацію вона помилково повідомила відомості про автомобіль, а не дохід від його продажу.
33. ОСОБА_1 також інформувала, що Національне агентство з питань запобігання корупції рішенням від 21 серпня 2017 року встановило відповідність задекларованих активів за 2015 рік. Зауваги щодо корпоративних прав її чоловіка їй як декларанту надали можливість виправити через подання декларації з уточненими відомостями. Загалом цей орган не становив підстав для притягнення її до відповідальності.
34. Звинувачення ГРД про її причетність до втручання у роботу Українського центру оцінювання якості освіти описала, як припущення та безпідставні твердження.
35. Отож, Комісія після того, як заслухала пояснення ОСОБА_1 та дослідила документи, які вона надала на їх підтвердження, вирішила, що названі джерела інформації спростовують доводи ГРД, викладені у Висновку від 27 січня 2019 року. Відтак ВККС (у складі колегії: Мішин М.І., Василенко А.В., Гладій С.В.) визнала ОСОБА_1 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду. Вирішили також, що Рішення ВККС від 11 лютого 2019 року № 199/вс-19 набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.
36. Відповідно до частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII згадане рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, та висновок ГРД від 27 січня 2019 року винесено на розгляд Комісії у пленарному складі.
37. За наслідками цього розгляду ВККС (у пленарному складі) прийняла рішення від 22 лютого 2019 року № 253/вс-19, яким визнала ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному судді у складі Верховного Суду, та припинила участь кандидата ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття вакантної посади судді у Касаційному кримінальному судді у складі Верховного Суду, оголошеному 02 серпня 2018 року.
38. За змістом цього Рішення ВККС у пленарному складі заслухала доповідача, дослідила рішення колегіального складу Комісії, висновок ГРД, пояснення кандидата і встановила, що Комісія у складі колегії помилково оцінила досліджене матеріали суддівського досьє та досьє позивачки, особливо обставини, викладені у висновку ГРД, пояснення ОСОБА_1 під час співбесіди, тому ухвалила необґрунтоване рішення про визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду. На цій підставі ВККС в пленарному складі більш ніж одинадцятьма голосами дійшла висновку про непідтримку рішення Комісії від 11 лютого 2019 року № 199/вс-19, ухваленому у колегіальному складі.
39. Відповідаючи на порушені в позовній заяві питання, суд керувався такими джерелами права.
40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Пунктом 4 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII передбачено утворення Верховного Суду, судді якого призначаються за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
42. За частинами першою, другою статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу.
43. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується ВККС.
44. Згідно з частиною дев`ятою статті 79 Закону № 1402-VIII ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
45. Відповідно до частини першої статті 81 Закону № 1402-VIII спеціальною процедурою призначення на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду для цілей цього Закону вважається процедура призначення на посаду судді відповідного суду осіб, які відповідають одній із вимог, визначених частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.
46. Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
47. За частиною другою статті 83 Закону № 1402-VIII критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
48. Відповідно до частини п`ятої цієї статті порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
49. Згідно із частиною першою статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
50. За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 81 цього Закону ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
51. Відповідно до пункту 16 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення № 143/зп-16) дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.
52. Пунктом 18 розділу III Положення № 143/зп-16 передбачено, що за результатами дослідження досьє доповідач готує доповідь. У доповіді зазначаються, зокрема, встановлені у ході дослідження показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також пропозиції щодо дослідження досьє.
53. Відповідно до пункту 19 розділу III Положення № 143/зп-16 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.