ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 805/1285/16-а
адміністративне провадження № К/9901/6966/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (суддя Козаченко А.В.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (судді: Казначеєв Е.Г. (головуючий), Васильєва І.А., Жаботинська С.В.)
у справі № 805/1285/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовський машинобудівний завод"
до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування рішення в частині,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Азовський машинобудівний завод" (далі - ПрАТ "Азовський машинобудівний завод") звернулося до суду з позовом до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Мангуська ОДПІ, контролюючий орган), в якому просило скасувати рішення від 17 березня 2016 року № 0000771700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині 141 505,49 грн.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, адміністративний позов задовольнив.
Судові рішення мотивовані тим, що сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Крім того, суди встановили, що відповідач повторно своїм рішенням застосував до позивача відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (грудень 2013 року) за період з 21 січня 2014 року до 13 січня 2015 року, яке було скасовано судом у частині застосування відповідальності за період з 14 квітня 2014 року до 13 січня 2015 року.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Мангуська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПрАТ "Азовський машинобудівний завод" у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не надано до контролюючого органу заяву та сертифікат, які підтверджують настання обставин непереборної сили (форм-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, для звільнення його від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску. Крім того, контролюючий орган стверджує, що ПрАТ "Азовський машинобудівний завод" фактично здійснює свою діяльність не на території проведення антитерористичної операції, а в Запорізькій області. Водночас дія Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розповсюджується на суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. До Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Бердянськ Запорізької області не входить.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Мангуської ОДПІ.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а судові рішення - без змін.
22 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "Азовський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 32954671, юридична адреса: Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд. 16, кв. 6) є юридичною особою, зареєстрованою Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 24 грудня 2004 року, перебуває на обліку в Мангуській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за № 146.
17 березня 2016 року відповідач прийняв рішення № 0000771700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 159 314,74 грн, яка включає штраф у розмірі 31 983,47 грн за період з 21 січня 2014 року до 27 жовтня 2015 року та пеню в розмірі 127 331,27 грн.
При цьому нараховані контролюючим органом штрафні санкції та пеня застосовані у зв`язку з несвоєчасною сплатою (несвоєчасним неперерахуванням) єдиного внеску (за грудень 2013 року - травень 2014 року) у період з 21 січня 2014 року до 27 жовтня 2015 року.
ПрАТ "Азовський машинобудівний завод" не погодилося з вищевказаним рішенням у частині застосування штрафних санкцій та нарахуванні пені в розмірі 141 505,49 грн. Зокрема, на думку позивача, відповідач неправомірно повторно нарахував пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за грудень 2013 року на суму 1218,80 грн, яка вже була предметом судового оскарження; неправомірно нарахував пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за квітень 2014 року, травень 2014 року за період з 03 червня 2015 року до 27 жовтня 2015 року на суму 7731,03 грн, оскільки вимога від 07 квітня 2015 року № Ю-1 оскаржена, та застосував штраф і нарахував пеню за період з 14 квітня 2014 року до 27 жовтня 2015 року на суму 96 905,66 грн із підстав звільнення від відповідальності у період з 14 квітня 2014 року; неправомірно нарахував пеню за період з 14 квітня 2014 року до 27 жовтня 2015 року за несвоєчасну сплату єдиного внеску за січень 2014 року, лютий 2014 року на суму 43 381,03 грн із підстав звільнення від відповідальності у період з 14 квітня 2014 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
За положеннями частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.