ПОСТАНОВА
Іменем України
22 вересня 2020 року
Київ
справа №462/3546/17
адміністративне провадження №К/9901/48587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 462/3546/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міськради, Львівської міської ради
про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду міста Львова від 07 грудня 2017 року (головуючий суддя Ліуш А. І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Сапіги В. П., суддів Довгої О. І., Запотічного І. І.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міськради, Львівської міської ради, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідача у встановлений чинним законодавством термін надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила про те, що 31 травня 2017 року звернулася до Львівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Листом відповідача від 07 червня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки, у зв`язку із включенням ділянки до Переліку земельних ділянок призначених для продажу у власність або надання права оренди на земельних торгах. Така відмова відповідача є протиправною, оскільки обставина про передачу вказаної земельної ділянки для продажу у власність або надання права оренди на земельних торгах не підтверджена. Крім того, вказана земельна ділянка не включена до переліку, як окремий лот з кадастровим номером, не сформована і не виставлена на торги. А тому у відповідача були відсутні підстави відмови у наданні такого дозволу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 07 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Львівська міська рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з використанням наданих повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для належного реагування на клопотання ОСОБА_1 . Окрім того, позивачка у своїх позовних вимогах не конкретизувала ким саме з відповідачів порушено її права та у чому полягало порушення її прав кожним із відповідачів, а також не зазначила дії відповідачів, які слід визнати протиправними та кого із відповідачів необхідно зобов`язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Залізничного районного суду міста Львова від 07 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи по суті. У касаційній скарзі скаржниця наводить аналогічні мотиви тим, які наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2018 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т. О., судді: Стародуб О. П., Кравчук В. М., справу передано головуючому судді.
8. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою.
9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 741/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13), що унеможливило її участь у розгляді даної справи.
10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачук А. І., Тацій Л. В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22 вересня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01 червня 2017 року ОСОБА_1 подано клопотання до Львівської міської ради щодо надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
13. 07 червня 2017 року Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міськради листом № 2403-3059 роз`яснило позивачці, що Львівською міською радою 20 березня 2014 року прийнято ухвалу № 3116 "Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або надання права оренди на земельних торгах (аукціонах)", якою земельну ділянку на АДРЕСА_1 визначено для продажу на земельних торгах (аукціонах), а тому не може бути вирішено питання порушене ОСОБА_1 у зверненні від 01 червня 2017 року.
14. Вважаючи таку відмову відповідачів необґрунтованою та протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
18. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
19. Пунктом "г" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га.
20. Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст. 118, 122, 123 ЗК України.
21. За ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для (…) будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
22. За змістом ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.