ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/1621/16
касаційне провадження № К/9901/36611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2016 (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Чаку Є.В.; судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 826/1621/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттрейдсервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесттрейдсервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2015 № 13/26-15-13-01-02.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 01.06.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2017 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2016 без змін.
Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 72, 86, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на реалізації позивачу Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" товару (макухи соняшникової), який останній не отримував від постачальників, не вирощував та не переробляв, що, відповідно, свідчить про удаваність оспорюваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттрейдсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 22.12.2015 № 7/26-15-13-01-02/38149285.
За її наслідками орган доходів і зборів дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.7, 201.9, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаної в Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" сільськогосподарської продукції (макухи соняшникової), з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, Головне управління ДФС у м. Києві посилалось на неможливість реалізації контрагентом розглядуваної продукції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттрейдсервіс" з огляду на нездійснення її придбання або вирощування, що, за його доводами, підтверджується поясненнями засновника та директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" в період із грудня 1979 року по квітень 2013 року ОСОБА_1, а також довідкою Виконавчого комітету Васьковицької сільської ради.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2015 № 13/26-15-13-01-02, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 504990,00 грн. за основним платежем та 252495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а відповідачем, у свою чергу, належних доказів на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах із контрагентом не представлено.
За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.