ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 823/896/16
касаційне провадження № К/9901/37548/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 (головуючий суддя - Троян Н.М.; судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі № 823/896/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2016 № 149/0000971407.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 23.05.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про порушення підприємцем порядку оприбуткування готівки, оскільки останнім кошти в загальному розмірі 13554,67 грн. за період з 01.12.2015 по 06.04.2016 на підставі денних звітів реєстратора розрахункових операцій оприбутковано в книзі обліку розрахункових операцій, яка не зареєстрована належним чином в органах доходів і зборів.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.06.2017 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 скасував та прийняв нову, якою адміністративний позов задовольнив.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що за таке порушення як використання незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій відповідальність передбачена пунктом 3 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Золотоніська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 та залишити без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2017.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, зазначає, що відсутність реєстрації книги обліку розрахункових операцій в податковому органі унеможливлює використання такої книги як належного доказу (документа) для підтвердження певних юридично значимих подій, у тому числі факту оприбуткування готівкових коштів.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку магазину-кафе, розташованого за адресою: с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область, в якому провадить господарську діяльність позивач, з питань дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 07.04.2016 № 12/23/13/22/ 2889808439 .
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з огляду на порушення порядку оприбуткування готівки в загальному розмірі 13554,67 грн. внаслідок здійснення в період з 01.12.2015 по 06.04.2016 записів про її рух на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій у книзі обліку розрахункових операцій, яка не зареєстрована в органі державної податкової служби.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2016 № 149/0000971407, згідно з яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 67773,35 грн.
Слід зазначити, що за відсутності реєстрації в органі державної податкової служби відповідна облікова книга не є книгою обліку розрахункових операцій, а відтак облік готівкових коштів у такій книзі не може бути розцінений як належне оприбуткування готівки, що, відповідно, свідчить про об`єктивність встановлено органом доходів і зборів порушення позивачем вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Водночас, надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії, слід враховувати правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду в цьому судовому рішенні зазначила, що відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08.06.1995 № 1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Пунктом 3 статті 18 цього Договору також передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, діяння, які є злочинними, адміністративними і дисциплінарними порушеннями, відповідальність за них.
Положеннями абзацу третього статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06.07.1995 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" цього Закону визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.