ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа №823/925/16
касаційне провадження №К/9901/31858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 (суддя Орленко В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 (головуючий суддя - Губська О.А.; судді: Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі № 823/925/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиагросфера" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиагросфера" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 0000194000, від 29.06.2016 № 0000204000, від 13.07.2016 № 0000304000.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 18.08.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.11.2016 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 11, 86, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що через мережу автозаправних станцій здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку паливного складу, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 127, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкасиагросфера", щодо дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 16.06.2016 № 195/23-01-40-013/36391323.
Також, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з акцизного податку за березень - травень 2016 року, наслідки якої оформлено актом від 01.07.2016 № 2343/23-01-40-00/36391323.
Перевірками встановлено порушення товариством вимог пункту 44.3 статті 44, пункту 46.1 статті 46, пунктів 49.2, 49.2-1 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок здійснення операцій з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а саме реалізації в період з 01.03.2016 по 08.06.2016 за відомостями пального в кількості 33766,34 л. без декларування таких операцій, без подання додатка 6 до декларацій акцизного податку та без застосування реєстратора розрахункових операцій.
На підставі зазначених актів перевірок органом доходів і зборів прийнято податкові повідомлення-рішення: від 29.06.2016 № 0000194000 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.; від 29.06.2016 № 0000204000 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.; від 13.07.2016 № 0000304000 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.
Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах спірних правовідносин встановлено здійснення позивачем оптової, а не роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами, що обумовлює відсутність у платника обов`язку використовувати реєстратор розрахункових операцій чи розрахункову книжку та, відповідно, подавати додаток 6 до декларацій акцизного податку за березень - травень 2016 року.
За правилами пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
За правилами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Тобто, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому незалежно від форми розрахунків.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.