1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 814/1048/17

адміністративне провадження № К/9901/36156/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,



розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №814/1048/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВОДНИК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВОДНИК" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (суддя Князєв В.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 ( головуючий суддя Косцова І.П., судді: Стас Л.В., Турецька І.О.),



ВСТАНОВИВ:



Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВОДНИК" (далі - ТОВ "ПРОВОДНИК", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2017 №009311408 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 574743,75грн.



В обґрунтування позову ТОВ "ПРОВОДНИК" зазначило, що оскаржуване рішення є протиправним та має бути скасоване, у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують виконання сторонами договорів транспортної експедиції та правомірність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з контрагентами.



Відповідач проти позову заперечував та вказав, що господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ "Карамболь-С", ТОВ "Віотон", ТОВ "Фиолент" за перевіряємі періоди носять безтоварний характер, в результаті чого позивачем занижено ПДВ на загальну суму 459795,00грн. За таких обставин податкове повідомлення рішення є законним та обґрунтованим, отже скасуванню не підлягає.



Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.09.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.



Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВОДНИК", звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.



Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВОДНИК" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі №814/1048/17.



Ухвалою суду від 07.09.2020 призначено справу до розгляду у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 08.09.2020.



В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального, процесуального права та неправильної правової оцінки обставин у справі. Як вказує позивач, господарські правовідносини між позивачем і контрагентами оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", належним чином підтверджуються відповідними первинними документами. Позивач наполягає, що Товариством порушень податкового законодавства не вчинено, висновки в акті перевірки про непідтвердження факту здійснення господарських операцій безпідставні, оскільки умови договору виконані сторонами, оплату вартості проведено, господарські зобов`язання виконані належним чином. Крім того, позивач посилається на те, що на ТОВ "ПРОВОДНИК" не може бути покладено обов`язок контролювати господарську діяльність контрагентів. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.



Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу. Податковий орган вказує на те, що під час перевірки встановлено факт відсутності здійснення господарських операцій з контрагентами, звертає увагу, що у позивача відсутні первинні документи, якими підтверджується факт вчинення господарських операцій з контрагентами, Податковий орган звертає увагу, що контрагенти не знаходяться за місцем реєстрації, не мають виробничих потужностей та фондів, перебувають у стані припинення. Відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 04.04.2017 по 10.04.2017 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПРОВОДНИК" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Карамболь-С" за серпень - грудень 2014 року, ТОВ "Віотон" за травень 2015 року, ТОВ "Фиолент" за березень - серпень 2016 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

Результати перевірки оформлено актом №259/14-29-14-08/37629953 від 18.04.2017 (далі - акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 459795,00грн.

Перевіркою ТОВ "ПРОВОДНИК" по контрагенту-постачальнику ТОВ "Карамболь-С" встановлено наступне:

підприємство не знаходиться за податковою адресою (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;

не можливо підтвердити здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг в адресу ТОВ "ПРОВОДНИК" в задекларованих об`ємах в зв`язку з відсутністю у ТОВ "Карамболь-С" достатньої кількості трудових ресурсів - 1 особа, що спростовує можливість виконання вищенаведених операцій;

до перевірки не надано будь-яких інших документів, окрім товарно-транспортних накладних/експрес накладних ТОВ "Нова Пошта", які б підтверджували надання підприємством ТОВ "Карамболь-С" послуг, вказаних у договорі транспортної експедиції від 01.08.2014 №ДГ-0000012;

аналізом наданих до перевірки документів неможливо підтвердити надання транспортно-експедиційних послуг підприємством ТОВ "Карамболь-С" в адресу ТОВ "ПРОВОДНИК" за період серпень - грудень 2014 року.

Перевіркою ТОВ "ПРОВОДНИК" по контрагенту-постачальнику ТОВ "Віотон" встановлено наступне:

підприємство не знаходиться за податковою адресою (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;

не можливо підтвердити здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг в адресу ТОВ "ПРОВОДНИК" в задекларованих об`ємах в зв`язку з відсутністю у ТОВ "Віотон" достатньої кількості трудових ресурсів - 2 особи, що спростовує можливість виконання вищенаведених операцій;

до перевірки не надано будь-яких інших документів, окрім товарно-транспортних накладних/експрес накладних, які б підтверджували надання підприємством послуг, вказаних у Договорі транспортної експедиції від 15.01.2015 №15-1;

у товарно-транспортних накладних/експрес накладних немає посилання на третю особу - ТОВ "Віотон", тому документально неможливо підтвердити надання транспортно-експедиційних послуг підприємством ТОВ "Віотон" в адресу ТОВ "ПРОВОДНИК" за травень 2015 року.

Перевіркою ТОВ "ПРОВОДНИК" по контрагенту-постачальнику ТОВ "Фиолент" встановлено наступне:

не можливо підтвердити здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг в адресу ТОВ "ПРОВОДНИК" в задекларованих об`ємах в зв`язку з відсутністю у ТОВ "Фіолент" достатньої кількості трудових ресурсів, що спростовує можливість виконання вищенаведених операцій;

до перевірки не надано будь-яких інших документів, окрім товарно-транспортних

накладних/експрес накладних, які б підтверджували надання підприємством ТОВ "Фіолент" послуг, вказаних у договорі транспортної експедиції від 01.09.2015 №ДГ-0000008;

в окремих випадках встановлено складання товарно-транспортної накладної/експрес накладної, де відправником/одержувачем виступає не підприємство ТОВ "ПРОВОДНИК", а приватна особа;

у товарно-транспортних накладних/експрес накладних немає посилання на третю особу ТОВ "Фиолент", тому документально неможливо підтвердити надання транспортно-експедиційнихпослуг підприємством ТОВ "Фиолент" в адресу ТОВ "ПРОВОДНИК" за період березень - серпень 2016 року;

встановлено невідповідність у номенклатурі та кількості придбаних та реалізованих товарів (послуг, робіт).

Податковий орган дійшов висновку, що за результатами проведеної перевірки не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської операції ТОВ "ПРОВОДНИК" з контрагентами-постачальниками ТОВ "Карамболь-С" за період серпень - грудень 2014 року, ТОВ "Віотон" за травень 2015 року та ТОВ "Фиолент" за березень - серпень 2016 року.

13.05.2017 відповідачем оформлено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0005311408 про нарахування грошового зобов`язання з ПДВ на суму 459795,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 114948,75грн.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як вказано судами, позивачем не надано вичерпних, оформлених належним чином згідно з вимогами діючого законодавства документів, на підставі яких можливо достовірно визначити, що господарські операцій відбулися, у ході перевірки встановлена відсутність фактичного підтвердження взаємовідносин позивача з задекларованими підприємствами при здійсненні безпосередньо господарських операцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.



Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.



Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).



Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.



Як визначено підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.



Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.



Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.



Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.




................
Перейти до повного тексту