ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 804/5527/15
адміністративне провадження № К/9901/25170/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз" до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 (суддя - Рябчук О.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Прокопчук Т.С.) у справі № 804/5527/15.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтиз" (далі - ТОВ "Синтиз") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
скасувати рішення № 0011021703 від 19.11.2014 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) на суму 46615,44 грн.;
скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001032201 від 06.03.2015 на суму 220000,00 грн., № 0002651703 від 06.03.2015 на суму 44272,72 грн., № 0007642201 від 19.11.2014 на суму 340,00 грн., № 0007592201 від 19.11.2014 на суму 813132,00 грн., № 0007682201 від 19.11.2014 на суму 270449,12 грн., № 0007662201 від 19.11.2014 на суму 15000,00 грн., № 0007672201 від 19.11.2014 на суму 4860,00 грн., № 00010961703 від 19.11.2014 року на суму 466979,97 грн.;
позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0007612201 від 19.11.2014 на суму 20115,00 грн. залишити без розгляду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001032201 від 06.03.2015 на суму 220000,00 грн., № 00010961703 від 19.11.2014 на суму 466979,97 грн., № 0002651703 від 06.03.2015 на суму 44272,72 грн.; скасовано рішення № 0011021703 від 19.11.2014 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) на суму 46615,44 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007592201 від 19.11.2014 на суму 339946,00 грн. за основним зобов`язанням на суму 220508,50 грн. за штрафними санкціями; позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ № 0007612201 від 19.11.2014 на суму 20115,00 грн. залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ від 19.11.2014 № 0007612201 та в цій частині в позові відмовлено. В іншій частині - залишено без змін.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Синтиз" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 в частині відмови в позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2014 № 0007642201, від 19.11.2014 № 0007682201, від 19.11.2014 № 0007662201, від 19.11.2014 № 0007672201, від 19.11.2014 № 0007592201 в частині нарахування грошового зобов`язання в сумі 252677,50 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Синтиз" зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано норми підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 135.5.4 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, статей 256-257, 261 Цивільного кодексу України, які регулюють порядок визначення строку позовної давності та визнання заборгованості безнадійною; на час проведення перевірки відповідачем сплинув, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, строк нарахування зобов`язання з податку на прибуток, оскільки відлік строку позовної давності слід відраховувати від дати виникнення зобов`язання новому кредитору, тобто 08.08.2008.
Щодо застосування фінансових санкцій у зв`язку з перевищенням встановленого ліміту залишку готівки у касі в розмірі 270449,12 грн. зазначає, що квитанції до прибуткових касових ордерів мають суму меншу або дорівнюють 10000,00 грн., яка є гранично допустимою при розрахунках згідно вимог пункту 2.3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637. Видаткові накладні та авансові звіти мають суму більшу ніж 10000,00 грн., проте ці первинні документи не є касовими документами у розумінні пункту 1.2 Положення № 637, а доказами отримання грошових коштів у касі ТОВ "Ферріт-Д" від ОСОБА_1 є квитанції до прибуткових касових ордерів. Судами не надано правової кваліфікації порушень законодавства з питань дотримання касової дисципліни, оскільки на момент проведення перевірки була наявна копія "Квитанції до прибуткового касового ордеру" №9 від 06.08.2012 на суму 15000,00 грн., яка свідчить про сплату за товар за видатковою накладною №06/08 від 06.08.2012, яка підписана директором підприємства та скріплена печаткою підприємства отримувача коштів, а також не враховано правові норми, які регулюють питання втрати або пошкодження первинних документів. Судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок, що каса позивача підпадає під визначення пункту продажу товарів за нормами статті 14 Податкового кодексу України, а не є касою підприємства за нормами абзацу 9 пункту 1.2 Постанови Національного банку України №637. Щодо застосування фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн. зазначає, що за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 №00076422010 про нарахування земельного податку було скасовано, а тому повторне притягнення до відповідальності згідно податкового повідомлення-рішення № 0007642201 є протиправним.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Дніпропетровська ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Дніпропетровською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Синтиз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013.
За результатами перевірки складено акт від 07.11.2014 № 706/22-01/34195668, в якому відображено висновок про наступні порушення ТОВ "Синтиз":
підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого заниження податок на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 на суму 542088,00 грн.;
підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме - станом на 31.12.2013 не перераховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 271799,17 грн., в тому числі заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за листопад 2013 року 31236,93 грн., за жовтень 2013 року 36426,80 грн., за вересень 2013 року 37042,92 грн., за серпень 2013 року 55953,47 грн., за липень 2013 року 55951,49 грн., та частково за червень 2013 року 55187,56 грн.;
абзацу "г" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме - у ІІІ, ІV кварталах 2012 року донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 39520,80 грн.;
абзацу 2 пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині своєчасного неперерахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 466154,41 грн.;
проведення торгівельної діяльності без отримання відповідного торгового патенту згідно пункту 125.1 статті 125 Податкового кодексу України;
перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі згідно абзацу 2 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", що складає двократний розмір сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день у сумі 135224,56 грн.;
пункту 287.6 статті Податкового кодексу України - не сплачено земельний податок на суму 20115,66 грн.;
пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України несвоєчасно надано податкові декларації за 2012 року граничний термін подання 21.02.2012, за 2013 року граничний термін подання 20.02.2013, фактично податкові декларації не подано;
абзацу 6 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", а саме - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі сплачених коштів.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки, та за результатами адміністративного оскарження, Дніпропетровською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
від 19.11.2014 № 0007642201, яким ТОВ "Синтиз" нараховано земельний податок з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 340,00 грн.;
від 19.11.2014 № 0007612201, яким ТОВ "Синтиз" нараховано земельний податок з юридичних осіб у розмірі 25144,58 грн., з яких за основним платежем 20115,66 грн., за штрафними санкціями 5028,92 грн.;
від 19.11.2014 № 0007592201, яким ТОВ "Синтиз" нараховано податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 813132,00 грн., з яких за основним платежем 542088,00 грн., за штрафними санкціями 271044,00 грн.;
від 19.11.2014 № 0007682201, яким до ТОВ "Синтиз" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 270449,12 грн.;
від 19.11.2014 № 0007662201, яким до ТОВ "Синтиз" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 15000,00 грн.;
від 19.11.2014 № 0007672201, яким до ТОВ "Синтиз" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4860,00 грн.
від 19.11.2014 № 0010961703, яким ТОВ "Синтиз" нараховано суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 466979,94 грн., за основним платежем 311319,97 грн., штрафні (фінансові) санкції 155659,97 грн.
від 06.03.2015 № 0001032201, яким ТОВ "Синтиз" нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 220000 грн.,
від 06.03.2015 № 0002651703, яким ТОВ "Синтиз" нараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 44272,72 грн.
рішення 19.11.2014 № 0011021703, яким до ТОВ "Синтиз" застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми несплачених єдиних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 46615,44 грн.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Щодо правомірності прийняття Дніпропетровською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 19.11.2014 № 0007642201, яким ТОВ "Синтиз" нараховано земельний податок з юридичних осіб, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 340 грн., судами встановлено наступне.
14.08.2007 між ТОВ "Синтиз" (покупець) та ПАТ "Синельниківська теплоізоляція" (продавець) укладено договір купівлі-продажу 1/5 частини комплексу нежитлових будівель виробничого призначення, розташованого за адресою: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Кирпична, буд. 13. Земельна ділянка під вказаним комплексом знаходиться в оренді у ПАТ "Синельниківська теплоізоляція" на підставі договору оренди від 31.05.2006 з Синельниківською міською радою, який зареєстрований у Синельниківському підрозділі центру державного земельного кадастру запис № 040611500022.
Орендну плату за земельну ділянку, на якій розташована належна ТОВ "Синтиз" частина комплексу нежитлових будівель, сплачує ПАТ "Синельниківська теплоізоляція", як орендар земельної ділянки під усім комплексом нежитлових будівель, до якого входить і частина будівель, належних позивачу.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Таким чином, ТОВ "Синтиз" як набувач права власності на частину комплексу нежитлових будівель, набуло право власності на земельну ділянку, на якій розташовані такі будівлі.
Разом з тим, згідно з пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Таким чином, в зв`язку з переходом права власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці, змінився користувач цієї земельної ділянки, у даному випадку ТОВ "Синтиз", у якого як у землекористувача існує обов`язок по сплаті земельного податку.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, податковим органом вірно застосовано до позивача штрафні санкції за своєчасно не подані податкові декларації з земельного податку або орендної плати за землю за 2012, 2013 роки.
Підставою для прийняття Дніпропетровською ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0007672201 від 19.11.2014 на суму 4860,00 грн. стало те, що позивачем здійснювалась торгівельна діяльність у пункті продажу товарів за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 без отримання відповідного торгового патенту, чим порушено підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України.
Судами встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, ТОВ "Синтиз" здійснювалась торгівельна діяльність продукцією власного виробництва фізичним особам та суб`єктам господарювання за готівкові кошти через пункт продажу товарів в адміністративному будинку, що підтверджено прибутковими касовими ордерами від 02.07.2012 № 86 на суму 784,73 грн. та № 87 на суму 5 000,00 грн.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів діяльності є суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, зокрема, торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.
Згідно з пунктами 267.6.1, 237.6.2 пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри. Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.