1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 818/3783/15

адміністративне провадження № К/9901/19414/18



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,



розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 (суддя - Прилипчук О.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі №818/3783/15.



встановив:

Товариство з обмеженою відповідальність "Аваль-Агро" (далі - ТОВ "Аваль-Агро") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - ДПІ у м. Сумах) від 04.06.22015 № 0001202207 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 874765,00 грн. та штрафними фінансовим санкціями в розмірі 218941,55 грн.



Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 04.06.2015 № 0001202207 в частині визначення грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 849473,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 679579,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 169894,75 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.



Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Сумах оскаржила їх у касаційному порядку.



У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.



В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Сумах посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 135, 138, 139 Податкового кодексу України.



Зокрема, зазначає про неврахування судами тієї обставини, що укладаючи з контракти Мілен Трейдінг Сарл, ТОВ "Аваль-Агро" понесено більше витрат по даній господарській операції, ніж отримано виручки від реалізації продукції. Операції з продажу товарів за ціною, нижче ціни придбання не призводить до збільшення власного капіталу суб`єкта підприємницької діяльності, є збитковою і такою, що суперечить меті підприємницької діяльності за відсутності обґрунтованих підстав для такого продажу. Крім того, щодо договорів добровільного страхування фінансових ризиків платником не доведено економічну доцільність витрат та причинового зв`язку між придбаними послугами й отриманням економічної вигоди та їх подальше використання в господарській діяльності.



Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.



Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.



Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.



Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Сумах проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Аваль-Агро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 21.01.2014 по 31.12.2014.



За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.05.2015 № 1208/2207/39058917/13, в якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.6, підпунктів 138.10.2, 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 879289,00 грн.



На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2015 № 0001202207, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 879289,00 грн. та штрафними фінансовим санкціями на суму 219822,55 грн.



Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.



Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.



Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.



Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.



Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.



Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.



Згідно з пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.



Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.



Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.



Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.09.2014 ТОВ "Аваль-Агро" укладено із Мілен Трейдінг Сарл контракт №МТР260914-2SB та контракт №МТР260914 SB.



Предметом зазначених контрактів є зобов`язання продавця ( Мілен Трейдінг Сарл ) прийняти та оплатити соєві боби, українського походження врожаю 2014 року згідно ДСТУ 4964:2008 .



На виконання умов зазначених контрактів ТОВ "Аваль-Агро" поставлено Мілен Трейдінг Сарл соєві боби, що підтверджується ВМД, що не спростовувалось податковим органом.



За доводами контролюючого органу, зазначена господарська операція є збитковою, а тому суперечить меті господарської діяльності підприємства, оскільки позивач не отримав прибутку від здійснення господарських операцій з придбання сої та її продажу, а отримав лише збитки через те, що його витрати перевищують дохід, отриманий від продажу. Відповідач дійшов зазначеного висновку з огляду на те, що дохід складає 11009622,70 грн. (відповідно до вантажно-митних декларацій), а витрати складають 13 318 181,65 грн.



Проте, як встановлено судами, податковим органом не взято до уваги те, що позивачем 04.06.2014 укладено контракт № ЗАО/12039- ДГВ від 04.06.2014 з ЗАТ "Содружество-Соя" (Російська Федерація) та Додаткова угода № 01 від 04.06.2014 до цього контракту щодо обсягу партії товару (2300 тон) та ціни (480 доларів за тону).



Відповідно до умов зазначеного контракту ТОВ "Аваль-Агро" зобов`язаний поставити ЗАТ "Содружество-Соя" соєві боби.



ЗАТ "Содружество-Соя" листом від 01.08.2014 звернулося до ТОВ "Аваль-Агро" з повідомленням щодо обставин, які унеможливлюють виконання Контракту (форс-мажор) - Рішення Федеральної служби по ветеринарному та фіто санітарному надзору Російської Федерації "Про запровадження тимчасових обмежень на ввезення деяких видів рослинної продукції Українського походження", у т. ч. заборону на ввезення до Російської Федерації бобів соєвих. Додатково був наданий лист Торгово- промислової палати Калінінградської області щодо введених Россільгоспнадзором обмежень на ввезення деяких видів рослинної продукції Українського походження", у т. ч. заборону на ввезення до Російської Федерації бобів соєвих з копією інтернет - сторінки Федеральної служби по ветеринарному та фіто - санітарному надзору Російської Федерації щодо введення обмежень. Вищезазначені документи були надіслані кур`єрською службою доставки 05.08.2014, про що свідчить упаковочний лист-специфікація.



Однак, на момент отримання зазначеної інформації позивач вже уклав договори з ТОВ "Лани Драбівщини" від 02.06.2014 №2-ЛД, СТОВ "Піщальники" від 02.06.2014 №1, ПСП "Глорія" від 02.06.2014 №1 про поставку сої українського походження урожаю 2014 року.



Відповідно до змісту зазначених угод у ТОВ "Аваль-Агро" виник обов`язок прийняти та сплатити вартість сої.



Отже, виходячи з аналізу наведених угод у позивача виникла необхідність знайти нового покупця, оскільки ЗАТ "Содружество-Соя" відмовилося придбавати сою українського походження урожаю 2014 року.


................
Перейти до повного тексту