ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 642/4723/18
провадження № 51-1267 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Кулаківського К.О.,
захисника Сінкевича О.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року стосовно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Крестище Красноградського району
Харківської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, засуджено:
- ОСОБА_2 - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією ј частини належного йому на праві власності майна;
- на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом приєднання невідбутого покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією ј частини належного йому на праві власності майна;
- ОСОБА_1 - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією ј частини належного йому на праві власності майна;
- на підставі статей 71, 72 КК України шляхом приєднання невідбутого покарання за вироком Золочівського районного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць 1 день з конфіскацією ј частини належного йому на праві власності майна.
За вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано винуватими в тому, що вони за попередньою змовою між собою 20 липня 2018 року приблизно о 23.30, перебуваючи у вагоні електрички сполученням "Харків-Лозова" на платформі № 5 Південного вокзалу на вул. Привокзальній, 1 у м. Харкові, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_3, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров`я, спричинивши потерпілому тілесних ушкоджень легкого та середнього ступеню тяжкості й заволодівши його майном на загальну суму 950 грн.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м`якості, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись з призначеним ОСОБА_2 і ОСОБА_1 судом першої інстанції покаранням, не врахував ступеню тяжкості вчиненого злочину та даних про особи обвинувачених, зокрема того, що вони вчинили тяжкий злочин, неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності, що свідчить про їхню суспільну небезпечність для оточуючих, не відшкодували завдані потерпілому збитки. Вказує на те, що призначене обвинуваченим покарання не відповідає загальним принципам призначення покарання, не є достатнім і необхідним для їхнього виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
За змістом касаційної скарги з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно нього через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового слідства та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції поклав в основу своїх висновків суперечливі показання потерпілого, надані у судовому засіданні, та достовірно не з`ясував фактичних обставин. Вказує на те, що через травму ноги він не міг вчиняти інкримінованого злочину. Також зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги позицію засудженого ОСОБА_2 щодо його невинуватості.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу, заперечив проти скарги засудженого, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник і засуджений підтримали подану ОСОБА_1 касаційну скаргу, просили її задовольнити та заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Частиною 2 статті 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.