Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 296/1808/13
провадження № 61-921св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Житомирська міська рада, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Житомирська міська рада, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомирі, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загального користування.
Позовна заява мотивована тим, що до будинку
АДРЕСА_1 нею та відповідачем був влаштований під`їзд до земельної ділянки спільного користування.
Зазначала, що в серпні 2008 року відповідач без погодження з органом,
до компетенції якого входить вирішення пов`язаних з землекористуванням питань самовільно зайняла 35 кв. м спірної ділянки та позбавила її можливості користуватися під`їздом до будинку та надвірних будівель.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки загального користування, на її думку, підтверджується актами про результати перевірок та рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2009 року, яким було задоволено позов прокурора Корольовського району м. Житомира до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок загальною площею 0,1235 кв. м.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0035 га, що належить до земель загального користування (проїзду) по АДРЕСА_1, шляхом знесення незаконної огорожі.
Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира
від 10 липня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно зведену нею огорожу і звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загального користування площею 35 кв. м, яка надана для під`їзду до будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня
2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира
від 10 липня 2013 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 жовтня
2018 року позовОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00129 га, що належить до земель загального користування (проїзду) по АДРЕСА_1, шляхом перенесення паркану збірних залізобетонних елементів та встановити його по межі земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:02:023:0011.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач без погодження з Житомирською міською радою самовільно зайняла земельну ділянку, яка є частиною проїзду з вул. Саєнка до будинковолодіння ОСОБА_1, тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 жовтня
2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2, треті особи: Житомирська міська рада, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомирі, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загального користування.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів про розмір або площу спірного проїзду та про час його встановлення будь-яким компетентним органом у зв`язку з цим неможливо встановити, чи порушені межі цього проїзду відповідачем. Відповідно до висновку повторної земельно-технічної експертизи від 29 березня 2019 року землекористувачем ОСОБА_2 не зайнято спірний проїзд, а отже, права позивача відповідачем не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції
належним чином не встановив фактичних обставин, а саме, що під час розгляду справи Корольовським районним судом м. Житомира відповідачем ОСОБА_2 було знесено частину огорожі і площа зайнятої земельної ділянки загального користування могла змінитися до 0,00129 га.
Зазначає, що призначаючи повторну експертизу у справі, апеляційний суд поставив на вирішення повторної експертизи питання, яке не було предметом спору, а саме: чи зайнято проїзд між садибами НОМЕР_1 і АДРЕСА_1, що й призвело до постановлення незаконного рішення у справі, в результаті чого спір так і не вирішено.
При цьому апеляційний суд не взяв до уваги того, що в додатковій експертизі зроблено висновок про те, що визначити під`їзд до домоволодіння ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 , немає можливості і територія між садибами № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 є тупиковим під`їздом до садиби позивача ОСОБА_1, що спростовує факт, що територія між садибами НОМЕР_1 та
АДРЕСА_1 має статус проїзду.
Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання її представника ОСОБА_3 про виклик юриста Житомирської міської ради для надання пояснення щодо самовільного зайняття
ОСОБА_2 , земельної ділянки загального користування (під`їзду).
Доводи особи, які подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що постанова апеляційного суду
є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Зазначає, що права позивача не порушені, оскільки як встановлено висновком повторної земельно-технічної експертизи та не спростовано іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, мінімальна ширина проїзду, який розташований між садибами НОМЕР_1 та
АДРЕСА_1 , становить 3,2 м, що відповідає нормам чинного законодавства, враховуючи, що такий проїзд (під`їзд) сформовано і він не змінився з 1991 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 1970 року ОСОБА_1 є власником частини будинку
АДРЕСА_1 .
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня
2009 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 08 грудня 2009 року, позов прокурора Корольовського району
м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування завданої шкоди задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1235 га
по АДРЕСА_2 з приведенням її у придатний для використання стан, шляхом знесення капітальної огорожі (а.с. 8-11 т. 1).
Постановою державного виконавця від 27 червня 2012 року виконавчий документ щодо виконання зазначеного судового рішення повернуто стягувачу - Житомирській міській раді у зв`язку з тим, що стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій (а.с. 58 т. 1).
Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 01 лютого 2017 року
№ 401/02-2017 у фактичному користуванні ОСОБА_2 перебуває частина земельної ділянки загального користування (проїзд з вул. Саєнка до будинковолодіння НОМЕР_3 ) площею 0,00129 га (132,9 кв. м), що схематично зображено на малюнку № 8 дослідницької частини висновку. Для відновлення можливості використовувати ділянку загального користування площею 0,00129 га, яка є частиною проїзду з вул. Саєнка до будинковолодіння НОМЕР_3, необхідно змістити (перенести) паркан із збірних залізобетонних елементів та встановити його по межі земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:02:023:0011, згідно з технічною документацією із землеустрою або відповідно до координат точок № 1 та
№ 2, зазначених у таблиці № 3 дослідницької частини висновку (а.с. 136-149 т. 2).
Згідно з висновком повторної судової земельно-технічної експертизи
від 29 березня 2019 року землекористувачем ОСОБА_2 не зайнято проїзд, який розташований між садибами НОМЕР_1 та
АДРЕСА_1 (а.с. 125-151, т. 3).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.