Постанова
Іменем України
22 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 408/9430/18-ц
провадження № 61-18830св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області Анохін Олександр Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2019 року у складі судді Третяка О. Г. та постанову Луганського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Стахової Н. В., Кострицького В. В., Назарової М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - УВДФСС України у Луганській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1, який є сином ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається з суми недоотриманих страхових виплат у розмірі 33 450,27 грн та недоотриманої пенсії у розмірі 41 397,00 грн.
Позивач вважав, що сума страхових виплат не може входити до складу спадщини померлого ОСОБА_2, оскільки останній не набув права на щомісячні страхові та не звертався до робочих органів Фонду соціального страхування України на підконтрольній владі України території, а тому нотаріус неправомірно включив до складу спадщини померлого недоотриману суму страхових виплат.
З урахуванням зазначеного, УВДФСС України у Луганській області просило визнати недійсним свідоцтво на спадщину за законом від 11 листопада 2017 року № 1187, видане державним нотаріусом Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області Анохіним О. О. в частині включення до складу спадщини ОСОБА_1 недоотриманих його батьком ОСОБА_2 сум щомісячних страхових виплат за період з 01 грудня 2014 року по 22 лютого 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат за період з 01 березня 2014 року у розмірі 27 814,59 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року, у задоволенні позову УВДФСС України у Луганській області відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що потерпілий ОСОБА_2 не був зобов`язаний переміщуватися з тимчасово окупованої території України для звернення про продовження страхових виплат, відсутність такого звернення не є підставою для припинення страхових виплат, а тому державний нотаріус правомірно видав свідоцтво про право на спадщину за законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2019 року УВДФСС України у Луганській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати за період з 01 грудня 2014 року по 22 лютого 2017 року спадкодавцю нараховані не були, а відтак у розумінні статті 1227 ЦК України не можуть належати спадкодавцю та не можуть входити до складу спадщини.
ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області. У зв`язку з тим, що відділення у м. Лутугине не здійснено переміщення у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 595, з 01 грудня 2014 року припинено видатки на забезпечення діяльності відділення у Лутугинському районі Луганської області та, відповідно, припинено нарахування та виплату страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 у відділенні Лутугинського району Луганської області. Потерпілий з 01 грудня 2014 року не звертався з заявою про поновлення раніше призначеної страхової виплати до робочих органів Фонду соціального страхування України на території підконтрольній владі України, за таких підстав його спадкоємець не має права на отримання щомісячних страхових виплат, так як ці виплати не входять до складу спадщини.
Крім того, суди при вирішенні спору вийшли за межі заявлених позовних вимог.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Луганської області в Лутугинському районі Луганської області, яке знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина.
22 червня 2017 року державним нотаріусом Біловодської державної нотаріальної контори Анохіним О. О. направлено запит до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про суму страхових виплат, нарахованих ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області від 27 червня 2017 року № 02/1318 потерпілому ОСОБА_2 не виплачено щомісячні страхові виплати за червень-листопад 2014 року на загальну суму 5 635,68 грн, також потерпілому необхідно донарахувати доплату з перерахунку з 01 березня 2014 року та щомісячні страхові виплати за період з грудня 2014 року по лютий 2017 року на суму 27 814,59 грн. Загальна сума недоотриманих страхових виплат становить 33 450,27 грн.
11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області Анохіним О. О., згідно з яким до складу спадщини входить право на недоотриману спадкодавцем суму страхових виплат у розмірі 33 450,27 грн, нарахованих УВДФСС України у Луганській області на ім`я ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина перша статті 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не має право на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У справі, що переглядається, установлено, що спадкодавець ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Луганської області в Лутугинському районі Луганської області, яке знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому всі нарахування та виплати страхових платежів було припинено з 01 грудня 2014 року.