Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 467/869/18
провадження № 61-1408св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вісла",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вісла" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Прокопчук Л. М., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вісла" (далі - ТОВ "Агрофірма "Вісла"), в якому просила визнати припиненим договір оренди землі укладений в 2005 році та зобов`язати ТОВ "Агрофірма "Вісла" повернути їй вказану земельну ділянку.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що у 2005 році між нею та ТОВ "Агрофірма "Вісла" укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки площею 7,1202 га кадастровий №48203822600:08:000:0020 строком на 10 років. Державну реєстрацію вказаного договору оренди проведено в Арбузинському секторі реєстрації № 5 Миколаївської філії ДЗК 29 травня 2006 року. Після закінчення терміну дії договору оренди, 11 березня 2016 року вона звернулась до відповідача з листом про відмову у поновленні договірних відносин. 15 квітня 2016 року ТОВ "Агрофірма "Вісла", відмовляючи їй в поверненні землі, послалось на додаткові угоди, якими строк оренди визначено в 25 років. Вказувала, що інших договорів, у тому числі додаткових договорів стосовно терміну дії договору оренди, окрім вищевказаного договору оренди, вона не підписувала, у 2017 році використовувала земельну ділянку, сплачувала земельний податок, не отримувала орендну плату за 2017 рік, що, на думку позивача, свідчить про припинення договірних правовідносин.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що строк дії договору оренди землі від 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Вісла", з урахуванням додаткових договорів від 23 серпня 2007 року та 14 липня 2008 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 29 травня 2006 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку строку його дії саме з цього моменту, та закінчується через 25 років, тобто 29 травня 2031 року.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2018 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення висновок суду про закінчення строку дії договору оренди землі від 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Вісла", зареєстрованого у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії за № 040600500581 від 29 травня 2006 року через 25 років, тобто 29 травня 2031 року. Рішення суду в іншій частині залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що термін дії договору оренди землі почався з моменту його державної реєстрації та станом на час звернення з вимогою про припинення договору оренди не закінчився. Проте з урахуванням додаткової угоди, від 23 серпня 2007 року, договір оренди землі припиняється з закінченням строку, на який його було укладено, через 15 років, тобто 29 травня 2021 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ТОВ "Агрофірма "Вісла" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі ТОВ "Агрофірма "Вісла" вказує, що висновки апеляційного суду про те, що додатковий договір № 213 до договору оренди землі від 14 липня 2008 року не пройшов державну реєстрацію у державному реєстрі земель у зв`язку з невнесенням запису реєстрації до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, а тому не може вважатися чинним, є помилковими. Відповідачем було надано для огляду оригінал додаткового договору № 213 від 14 липня 2008 року, з якого вбачається, що його підписано сторонами, завірено оригінальною печаткою та уповноваженою особою, яка провела державну реєстрацію, та зареєстровано у державному реєстрі земель 04 серпня 2008 року за
№ 040800500284, про що міститься відмітка на останньому аркуші договору. Сама по собі відсутність з невідомих причин запису про реєстрацію цього договору у Книзі реєстрації не може свідчити про те, що реєстрація не відбулася. Наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Заявник також посилається на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі стосуються лише визнання припиненим договору оренди землі, а вимоги щодо надання правової оцінки додатковим угодам до договору оренди землі взагалі не є предметом даного судового розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на те, що договір оренди земельної ділянки, який укладено у 2005 році, діє до 29 травня 2031 року, то в іншій частині це судове рішення не оскаржується і не є предметом касаційного перегляду (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в якому позивач посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Агрофірма "Вісла" та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що в 2005 році між ТОВ "Аргофірма "Вісла" та власником землі ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, площею 7,12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, строком на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,7% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 945 грн. 66 коп. до 31 грудня звітного року. Державна реєстрація цього договору здійснена 29 травня 2006 року №040600500581.
23 серпня 2007 року додатковим договором № 232 до додаткового договору оренди землі № 232 від 29 травня 2006 року внесені зміни до договору оренди, яким збільшено строк оренди на 15 років і орендна плата до 2,5 % від нормативної грошової оцінки землі.
Державна реєстрація цього додаткового договору здійснена Центром державного земельного кадастру № 5 Миколаївською регіональною філією 22 серпня 2007 року за №040700500397.
Відповідно до додаткового договору № 213 від 14 липня 2008 року внесені зміни до договору оренди землі № 232 від 29 травня 2006 року, яким збільшено строк оренди на 25 років і орендна плата на 4 % від нормативної грошової оцінки землі. Даний договір містить печатку Центру державного земельного кадастру № 5 Миколаївською регіональною філією з № 040800500284, проте не містить прізвище та підпису реєстратора.
11 березня 2016 року позивач вважаючи, що строк дії договору оренди землі закінчився, звернулась до відповідача з листом про відмову у поновленні договірних відносин. 15 квітня 2016 року ТОВ "Агрофірма "Вісла" відмовило позивачу повернути земельну ділянку, повідомивши про те, що на підставі додаткових договорів № 232 від 23 серпня 2007 року та № 213 від 14 липня 2008 року строк оренди визначено в 25 років.
Реєстрація додаткового договору № 232 від 23 серпня 2006 року до договору оренди землі № 232 від 29 травня 2006 року, яким збільшено строк оренди землі на 15 років, здійснена Центром державного земельного кадастру та позивачем не оскаржувалась.
На час підписання договору оренди та додаткових договорів частина друга статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій