Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 686/4808/19-ц
провадження № 61-7934св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2019 року у складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 березня 2020 рокуу складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 04 серпня 1995 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . За час шлюбу ними побудовано житловий будинок АДРЕСА_1 та придбано земельну ділянку за цією самою адресою, які оформлені на відповідача.
Вважала, що 3/4 частки зазначеного житлового будинку належить їй на праві особистої приватної власності та не може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки половина коштів, які були витрачені на його будівництво, належали їй особисто, а інша половина коштів були спільними коштами подружжя. Відповідач матеріально не був спроможний будувати будинок, оскільки на час будівництва перебував на тимчасових заробітках і мав низький дохід. Земельна ділянка придбана ними за їхні спільні грошові кошти, тому належить їм на праві спільної сумісної власності.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд визнати за нею право власності на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частку земельної ділянки, що знаходиться за цією самою адресою.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, мотивувавши їх тими самими обставинами, просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частку земельної ділянки.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2019 року до справи залучено третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2019 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 686/6330/18-ц з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг за договором позики в розмірі 30 830 доларів США та 16 880 євро. Також на належний сторонам житловий будинок АДРЕСА_1 накладено арешт.
Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц (провадження № 61-156св17).
Суд також зазначив, що відповідач позов визнав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що на час звернення позивача з цим позовом до суду в межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 30 830 доларів США та 16 880 євро боргу за договором позики накладено арешт на спірне майно, неповідомлення суду про наявність цих обставин, фактичну відсутність спору між сторонами, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.
При цьому суд послався на усталену судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 01 липня 2015 року у справі № 6-612цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 686/4808/19-ц з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про поділ майна подружжя призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не визначив спірне майно як таке, що набуто за час шлюбу і належить до спільної сумісної власності подружжя, а суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком. Також суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв визнання позову відповідачем і у порушення частини четвертої статті 206 ЦПК України не постановив ухвалу про відмову у прийнятті такого визнання.
Висновки судів щодо уникнення сторонами грошових зобов`язань відповідача не відповідають обставинам справи.
Таким чином, судами неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та право на справедливий суд, внаслідок чого порушено право позивача мирно володіти своїм майном.
При цьому ОСОБА_1 посилається на постанови Верховного Суду України: від 01 липня 2015 року у справі № 6-612цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 04 серпня 1995 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . За час шлюбу ними побудовано житловий будинок АДРЕСА_1 та придбано земельну ділянку за цією самою адресою, які оформлені на відповідача.
20 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір позики, за умовами якого останній отримав у позику 32 080 доларів США та 16 880 євро.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2018 року у справі № 686/6330/18 стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 1 338 462,80 грн.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року вищезазначене рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 30 830 доларів США та 16 880 євро (а. с. 64-66).
Судові рішення ухвалено до пред`явлення цього позову.
Постановою приватного виконавця Лабчука Р. М. від 03 липня 2019 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 19 червня 2019 року № 686/6330/18-ц, виданим Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на підставі вказаного судового рішення (а. с. 68).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ОСОБА_3, на його правонаступника - ОСОБА_4, у виконавчому провадженні за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики (а. с. 67).
Постановою приватного виконавця Лабчука Р.М. від 25 липня 2019 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_5, зокрема, на житловий будинок загальною площею 245,5 кв. м, житловою площею 77,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 71-72), який є предметом цього спору.
Крім того, постановою приватного виконавця Лабчука Р. М. від 18 вересня 2019 року здійснено опис майна боржника, у тому числі спірного житлового будинку (а. с. 73-75).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.