Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/1442/19-ц
провадження № 61-5891св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
треті особи: приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут Ольга Володимирівна, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Воронкова Володимира Олексійовича, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 липня 2019 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України"), треті особи: приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О. В., ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Позовна заява мотивована тим, що 10 липня 2013 року між нею та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. За життя між ОСОБА_6 та Одеським обласним управлінням ПАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір оренди індивідуального сейфу від 02 березня 2015 року № 2263, предметом якого є користування орендарем банківським сейфом-ячейкою НОМЕР_1, ключ № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайла Грушевського, 4 .
Після смерті чоловіка вона, як дружина, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 листопада 2015 року та на підставі свідоцтва про право власності від 24 січня 2017 року набула право власності на відповідне спадкове майно. Разом з тим питання набуття нею речових прав щодо вмісту банківського сейфу-ячейки залишається не вирішеним, оскільки працівники банку не надають доступ до його вмісту, який одночасно є як об`єктом спільної сумісної власності подружжя, так і об`єктом спадкування за законом.
Її представник неодноразово звертався до відділення з проханням надати доступ до сейфу-ячейки, описати його та передати цінності приватному нотаріусу, який веде спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_6 . Проте листом від 24 вересня 2018 року Одеське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" заяву позивача залишило без задоволення з посиланням на відсутність у спадкоємця документів, що підтверджують спадкування нею саме вмісту банківського сейфу-ячейки НОМЕР_1, ключ № НОМЕР_2 . Також відповідачем не виконані вимоги ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року у справі № 500/99/16-ц за позовом за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину транспортного засобу, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно щодо здійснення опису вмісту банківського сейфу-ячейки НОМЕР_1, ключ № НОМЕР_2 .
Викладені обставини, на її думку, позбавляють її права на належне оформлення спадщини та вступу у володіння належним їй на прав спільної сумісної власності майном.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться у банківському сейфі-ячейки НОМЕР_1, ключ НОМЕР_2, розташованому за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайла Грушевського, 4, шляхом зобов`язання Одеського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" відкрити банківську сейф-ячейку у її присутності та здійснити опис вмісту банківської сейф-ячейки, екземпляр якого надати їй.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 звернулась до суду з вимогами до ПАТ "Державний ощадний банк України" у рамках позовного провадження, однак такий спосіб захисту не буде ефективним способом правового захисту в контексті статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, оскільки вміст індивідуального сейфу, яким користувався померлий ОСОБА_6, становить банківську таємницю, яка відповідно може бути розкрита у встановленому законом порядку.
При цьому суд послався на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 192/2761/14 (провадження № 61-4724св18), у якій зазначено, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - Воронкова В. О., залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 липня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що кошти та інше майно, яке знаходиться в індивідуальних депозитних сейфах, які орендував спадкодавець, також входить до складу спадщини та повинно переходити у власність спадкоємців у порядку спадкування за законом.
Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що вміст індивідуального сейфу, яким користувався померлий ОСОБА_6, становить банківську таємницю (стаття 1076 ЦК України та стаття 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), яка відповідно може бути розкрита у встановленому законом порядку, а такий порядок визначено главою 12 розділу IVЦПК України у рамках окремого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року представник ОСОБА_4 - адвокат Воронков В. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також те, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/1442/19-ц з Приморського районного суду м. Одеси.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Державний ощадний банк України", треті особи: приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О. В., ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано те, що вирішення питання відновлення майнових прав ОСОБА_4 та її малолітнього сина на вміст банківського сейфу-ячейки, як на об`єкт спільної сумісної власності подружжя, так і на об`єкт права спадкування за законом передбачено статтею 41 Конституції України, частинами першою-третьою, шостою статті 319, статтями 358, 368, 391, 393, 1268, 1269 ЦК України, статтями 60, 61 CK України, на що також мають право фізичні особи, залучені до участі у цій справі, як треті особи без самостійних вимог, неможливе в іншому, ніж позовному провадженні.
Поза увагою суду також залишились ті обставини, що відповідно до частини шостої статті 294, частини третьої статті 349 ЦПК України, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За таких обставин, встановлення судом будь-якого юридичного факту, пов`язаного із вирішенням питання про прийняття спадщини, до складу якої входить вміст банківського сейфу-ячейки, право на яке має ОСОБА_4 та залучені до участі у справі спадкоємці ОСОБА_6, або вирішення судом питання доступу до інформації, яка містить банківську таємницю, щодо майна померлого, на яке мають право (претендують) декілька осіб - спадкоємців, само по собі має спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, з урахуванням вимог частини шостої статті 294, частини третьої статті 349 ЦПК України.
Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року від АТ "Державний ощадний банк України" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Також зазначило, що чинним законодавством передбачено відповідні шляхи вирішення питання з користування та розпорядження вмістом банківського сейфу-ячейки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 липня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб.
02 березня 2015 року між Одеським обласним управлінням ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_6 укладено договір оренди індивідуального сейфу № 2263 строком до 31 травня 2015 року, предметом якого є користування орендарем банківським сейфом-ячейкою НОМЕР_1, ключ № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайла Грушевського, 4 .
27 травня 2015 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до договору від 02 березня 2015 року № 2263, якою термін дії договору продовжено до 30 серпня 2015 року.
19 серпня 2015 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 2 до договору від 02 березня 2015 року № 2263, якою термін дії договору продовжено до 30 листопада 2015 року.
30 листопада 2015 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 3 до договору від 02 березня 2015 року № 2263, якою термін дії договору продовжено до 29 лютого 2016 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
28 грудня 2015 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Арнаут О. В. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6, в якій міститься інформація щодо наступних спадкоємців: ОСОБА_7 (колишня дружина); ОСОБА_4 (дружина); ОСОБА_3 (син); ОСОБА_11 (син), ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 (дочка), ІНФОРМАЦІЯ_3 . Померлий за життя заповіту не залишав.
01 листопада 2016 року і 24 січня 2017 року спадкоємцям за законом були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, зокрема, на грошові внески, що зберігаються в АТ "Укрексімбанк", ПАТ КБ "Приватбанк", суму негарантованого бонусу ПрАТ "МетЛайф".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Воронкова В. О., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.