Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 205/4810/19
провадження № 61-7997 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача - Крилова Олена Леонідівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Остапенко Н. Г. від 22 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В. від 14 квітня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , в якому зазначало, що 28 вересня 2007 року між нимиукладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 1 600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого станом на 30 квітня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 124 125,45 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 1 540,71 грн, проценти за користування кредитом - 118 633,38 грн;
3 951,36 грн - пеню та комісію, а також штрафи відповідно до пункту
8.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 0.00 грн; штраф (процентна складова) - 0.00 грн.
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з
ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором станом на 30 квітня 2019 року у розмірі 124 125,45 грн та судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 22 листопада 2019 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року № б/н у розмірі 1 540,71 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим,що банком доведено наявність укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки відповідачка користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором. При цьому, ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б спростували заборгованість перед позивачем, не довела відсутності заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 1 540,71 грн.
В іншій частині позовні вимоги банку про стягнення заборгованості про процентам, пені та комісії є недоведеним, оскільки у заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" відхилена, а заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що судом першої інстанції забезпечено повний та всебічний розгляд справи й правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами. Суд зазначив, що банком доведено наявність укладеного між сторонами кредитного договору, про те позивачем не доведено факт досягнення між сторонами домовленостей про сплату процентів, комісії та неустойки, а витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28 вересня 2007 року шляхом підписання заяви-анкети.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року до Верховного Суду,
АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі, яка є малозначною, на підставі підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, витребувано її матеріали із Ленінського районного суду м. Дніпропетровська та надано учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2020 року справу за позовом
АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що суди не дослідили належним чином копію заяви та інші надані докази й дійшли помилкового висновку про відсутність доказів, що саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами ознайомилася відповідачка. При цьому, зазначає, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, оскільки відповідачка була повідомлена про умови кредитування, відсоткову ставку за користування кредитними коштами та інші санкції за порушення умов договору, що зазначено у довідці про умови кредитування, яка підписана ОСОБА_1, та яка наявна у матеріалах справи. При цьому, відповідачка активно користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість, що підтверджено випискою за рахунком.
Крім того, суди неправильно застосували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі
№ 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19, оскільки у справі, яка переглядається, інші фактичні обставини.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 вересня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (як зазначає банк) укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/.
За розрахунком Банку станом на 30 квітня 2019 року утворилась заборгованість у розмірі 124 125,45 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 1 540,71 грн, проценти за користування кредитом - 118 633,38 грн;
3 951,36 грн - пеню та комісію, а також штрафи відповідно до пункту
8.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 0.00 грн; штраф (процентна складова) - 0.00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
та Верховного Суду України (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суд апеляційної інстанціїналежним чином не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389
ЦПК України).
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк"підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.