Постанова
Іменем України
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 583/4590/19
провадження № 61-10486св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області, у складі судді Плотникової Н. Б., від 30 березня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г., від 09 червня 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про усунення від права на спадкування.
Свої вимоги позивач мотивував тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 3, 7156 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 2, 00 га, надану для ведення особистого селянського господарства на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, грошові заощадження, трактор моделі ЮМЗ 6КМ, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За інформацією, наданою Охтирською районною державною нотаріальною конторою в листі від 28 серпня 2019 року, після смерті ОСОБА_4 відкрито спадкову справу № 251/2018. Крім його заяви про прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини були подані також його братами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивач стверджував, що ОСОБА_4 була особою похилого віку, останні роки часто хворіла та потребувала постійної сторонньої допомоги. Влітку 2018 року ОСОБА_4 були поставлені діагнози: гепатоспленомегалія, синдром портальної гіпертензії, абсцес селезінки, хронічна анемія, кардіосклероз, екстрасистологічна аритмія. Доглядом ОСОБА_4, забезпеченням її ліками, продуктами, побутовим обслуговуванням займався він. У 2018 році ОСОБА_4 було проведено операцію, на проведення якої ним витрачено кошти у розмірі близько 43 тис. грн, а також близько 5 тис. грн на придбання медичних препаратів. Крім того, ним постійно покращувалися житлові умови матері за місцем її проживання. Після смерті матері за його рахунок було здійснено поховання, проведено поминальні обіди.
Про безпорадний стан матері, постійну потребу її в лікуванні та догляді було відомо його братові ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_2, проте жодної матеріальної чи іншої допомоги матері він не надавав і навіть не мав наміру надавати. Позивач зазначав, що відповідач, як спадкоємець за законом, ухилявся від надання допомоги матері за життя, хоча мати через свій похилий вік та тяжкі хвороби перебувала у безпорадному стані та потребувала від дорослих дітей будь-якої допомоги.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті матері ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факт ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги матері ОСОБА_4, а також те, що мати за життя перебувала у безпорадному стані та потребувала допомоги від відповідача, що могло б бути підставою для усунення відповідача від права на спадкування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районним судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимогОСОБА_2, оскільки ним не доведено, що внаслідок похилого віку та наявних захворювань ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані та потребувала допомоги саме від ОСОБА_2 . Крім того, позивачем не доведено факту умисного ухилення відповідача від надання допомоги матері, а тому відсутні правові підстави для усунення відповідача від права на спадкування за законом на підставі частини п`ятої статті 1224 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 рокуі ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм матеріального і процесуального права, посилаючись на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 ухилявся від надання допомоги спадкодавцю, яка через похилий вік, тяжкі хвороби була у безпорадному стані, хоча таку можливість він мав. Спадкодавець була особою похилого віку, перебувала у безпорадному стані, мала численні захворювання. При вирішенні спору судами не враховано положення СК України щодо обов`язків повнолітніх дітей піклуватися та утримувати батьків, які є непрацездатними. Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - мати позивача та відповідача.
Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 0,85 га та належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 листопада 2005 року, земельну ділянку площею 2,1 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бугруватської сільської ради, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 180112, земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Бугруватської сільської ради, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-СМ № 016522, грошові заощадження з відповідними процентами та компенсаційними виплатами, трактор моделі ЮМЗ 6 КМ, заводський номер НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належали ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 листопада 2005 року.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її діти: ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довідки Охтирської районної державної нотаріальної контори від 26 грудня 2019 року № 716/01-16 та копії спадкової справи № 251/2018 після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 251/2018 на підставі заяв про прийняття спадщини, поданих синами померлої ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 . Інші спадкоємці не зверталися із заявами про прийняття спадщини та/або про відмову від спадщини. Заповіт в нотаріальній конторі та в Бугруватській сільській раді не посвідчувався. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
ОСОБА_1 за час спільного проживання з матір`ю надавав їй допомогу, забезпечував належні умови життя, опікувався її лікуванням та утриманням, що підтверджується довідкою Бугруватського старостинського округу Чернеччинської сільської ради від 27 серпня 2019 року № 02-20-351, а також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, наданими у судовому засіданні суду першої інстанції
З 03 липня 2018 року по 16 липня 2018 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в міському центрі молоінвазивної хірургії та ендоскопії м. Харків, їй було встановлено діагноз: гепатоспленомегалія, синдром портальної гіпертензії, абсцес селезінки, хронічна анемія, кардіосклероз, екстрасистологічна аритмія. 04 липня 2018 року їй була проведена операція, та 16 липня 2018 року хвора в задовільному стані була виписана під нагляд лікарів за місцем проживання з рекомендацією дотримуватися дієти та режиму харчування, обмежити фізичне навантаження, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 17365 від 16 липня 2018 року. З 15 серпня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі "Охтирська центральна районна лікарня", де ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 7756 від 17 грудня 2019 року.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.