ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/11409/17
адміністративне провадження №№ К/9901/60738/18, К/9901/60383/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
секретар судового засідання: Іванова Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018р. (судді - Бєлова Л.В, Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) та Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018р. (судді - Григорович П.О., судді Каракашьян С.К., Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018р. (судді - Бєлова Л.В, Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 22.03.2017р.;
зобов`язати Національний банк України, зокрема але не виключно в особі Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем включити його до Переліку як попередньо кваліфіковану особу і присвоїти цьому запису унікальний номер та розмістити на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України інформацію з Переліку щодо нього наступного характеру: ПІБ - ОСОБА_1 ; громадянство - Україна, країна проживання - Україна; дату включення особи до переліку - 22.03.2017р.; перелік способів виведення неплатоспроможного банку з ринку, на які попередньо кваліфіковано особу - продаж неплатоспроможного банку інвестору.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 08.02.2017р. ним було подано до відповідача пакет документів у відповідності до вимог Положення про порядок попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та погодження ними участі в Банках від 24.12.2015р. №942 з метою проходження попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку у спосіб, визначений частиною 2 статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проте відповідачем відмовлено у попередній кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку. Вважає рішення відповідача протиправним, прийнятим з порушенням норм Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.09.2011р. №306, на підставі абстрактних та надуманих ознак, чим штучно обмежено права позивача у доступі до професії, а також порушено його права на повагу до приватного життя.
Крім того, посилається на те, що надумані відповідачем підстави не доводять ані протизаконності операцій клієнтів, по яких інформовано правоохоронні органи, та жодним чином не впливають та не можуть свідчити про відсутність у нього бездоганної ділової репутації.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 22.03.2017р.
Зобов`язано Національний банк України, зокрема але не виключно в особі Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем включити позивача до Переліку як попередньо кваліфіковану особу і присвоїти цьому запису унікальний номер та розмістити на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України інформацію з Переліку щодо позивача наступного характеру: ПІБ - ОСОБА_1 ; громадянство - Україна, країна проживання - Україна; дату включення особи до переліку - 22.03.2017р.; перелік способів виведення неплатоспроможного банку з ринку, на які попередньо кваліфіковано особу - продаж неплатоспроможного банку інвестору.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018р. змінено абзац другий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018р., виклавши у такій редакції: "Визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України, оформлене протоколом засідання від 22.03.2017р. щодо відмови ОСОБА_1 у попередній кваліфікацій з метою участі у виведенні неплатоспроможних банків з ринку".
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018р. скасовано в частині зобов`язання Національного банку України, зокрема але не виключно в особі Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, включити ОСОБА_1 до Переліку, як попередньо кваліфіковану особу і присвоїти цьому запису унікальний номер та розмістити на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України інформацію з Переліку щодо ОСОБА_1 .
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Національний банк України, в особі Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, повторно розглянути питання щодо попередньої кваліфікації ОСОБА_1 з метою участі у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові суду.
В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018р. залишено без змін.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились позивач та відповідач, звернулись до суду з касаційними скаргами.
Позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині ухвалення нового судового рішення про зобов`язання Національного банку України повторно розглянути питання щодо його попередньої кваліфікації та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, а в решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що Положенням про порядок попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та погодження набуття ними участі в банках, затв. постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015р. № 942, яким Національний банк України керується при визначенні попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, передбачено виключно два варіанти прийняття відповідачем відповідного рішення - включити заявника до Переліку попередньо кваліфікованих осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку або відмовити у включенні особи до такого Переліку.
При цьому посилається на те, що відповідач не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд, в тому числі, відмовляти особі у попередній кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведені неплатоспроможних банків з ринку та погодження набуття ними участі у банках у разі, якщо особа та пакет документів, що поданий такою особою відповідають вимогам, встановленим Положенням №942, що мало місце в спірних правовідносинах.
Відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що здійснення функції попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та складання переліку таких осіб є виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) Національного банку України, а втручання судів першої та апеляційної інстанцій в таку діяльність є формою узурпації влади, оскільки задовольнивши даний позов, суди перебрали на себе виключні функції Національного банку України та дійшли помилкових висновків про бездоганність ділової репутації позивача, а тому в даному випадку має місце втручання судів у дискреційні повноваження Національного банку України, що є порушенням принципу механізму стримувань та противаг, який закріплено у статті 6 Конституції України, у зв`язку з чим прийняті судові рішення підлягають скасуванню.
У відзиві на касаційну скаргу Національного банку України позивач просив залишити її без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу позивача до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, судами встановлено, що маючи намір пройти попередню кваліфікацію осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, позивач 08.02.2017р. письмово звернувся до відповідача (управління реєстрації та ліцензування), одночасно подавши пакет документів згідно переліку, визначеного пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок попередньої кваліфікації осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та погодження набуття ними участі в банках, затв. постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015р. №942.
Після неодноразових звернень відповідач, листом від 28.03.2017р. №24-0006/22990, повідомив позивача про те, що розглянувши поданий 08.02.2017р. пакет документів для проходження попередньої кваліфікації, 22.03.2017р. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем прийняв відмову позивачу у попередній кваліфікації з метою участі у виведенні неплатоспроможних банків з ринку.
Зі змісту доданого до листа витягу з протоколу засідання Комітету від 22.03.2017р. вбачається, що присутні члени Комітету вирішили відмовити позивачу у попередній кваліфікації з метою участі у виведенні неплатоспроможних банків з ринку з огляду на невідповідність ділової репутації заявника вимогам щодо її бездоганності (за-8; утримались-3, проти-0).
На вимогу позивача, листом від 03.05.2017р. № 27-0006/32425, відповідач повідомив позивача про те, що протягом часу роботи позивача в ПАТ "Комерційний банк "СОЮЗ" Національного банку України відповідно до статті 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" неодноразово надсилалась інформація правоохоронним органам (листи від 10.12.2009, 10.02.2011, 19.03.2012, 19.03.2014, 19.11.2015 та 06.12.2016) щодо фінансових операцій клієнтів вказаного банку, в тому числі проведених у період роботи в ньому позивача.
Так, за результатами надсилання вищевказаної інформації, зокрема:
Державна фіскальна служба України листами від 22.01.2016р. №1109/10/26-15-22-0312 та від 18.04.2016р. №9065/10/26-15-23-0327 проінформувала НБУ про те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100000000289 від 24.12.2015 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України (далі також - КК України);