ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 вересня 2020 року
справа №280/1614/19
адміністративне провадження №К/9901/12032/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівське" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у складі суддів Чередниченка В. Є., Іванова С. М., Панченко О. М.
УСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівське" (далі - Товариство, позивачу справі) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач у справі, скаржник), в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області № 5921 -52 від 01 квітня 2019 року, визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо нарахування Товариству пені у розмірі 119650,30 грн, зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області виключити у інтегрованій картці обліку податку на додану вартість Товариства інформацію про пеню у розмірі 125910,60 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року адміністративний позов Товариства задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху сплатити судовий збір в розмірі 9172 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу відповідача повернуто скаржнику у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
22 січня 2020 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
5 березня 2020 року скаржник через засоби поштового зв`язку, на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року звернувся до суду з клопотанням, в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі №280/1614/19 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
15 вересня 2020 року позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу відповідача, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 1 вересня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 280/1614/19 витребував з суду першої інстанції.
11 вересня 2020 року справа № 280/1614/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.