РІШЕННЯ
Іменем України
17 вересня 2020 року
Київ
справа №9901/168/20
адміністративне провадження №П/9901/168/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б.,
розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення від 25.06.2020 №1974/0/15-20 та про зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
Громадянин ОСОБА_1 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) №1974/0/15-20 від 25.06.2020; зобов`язати ВРП при новому розгляді його заяви від 19.08.2019 щодо причини та підстави звільнення з посади судді Дарницького районного суду м. Києва (з доповненнями від 28.08.2019 та з додатковим обґрунтуванням від 09.06.2020) прийняти рішення, яким змінити формулювання підстави звільнення, зазначеної у рішенні ВРП №1124/0/15-19 від 11.04.2019 як "за власним бажанням", на звільнення його з посади судді Дарницького районного суду м. Києва у відставку - "у зв`язку з поданням заяви про відставку" відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що станом на 22.03.2019 (дата його звернення до ВРП із заявою про звільнення за власним бажанням з посади судді Дарницького районного суду м. Києва) у нього було право на звільнення у відставку, оскільки у нього був стаж, який дає право на відставку судді. Зазначення ним у заяві про звільнення за власним бажанням, обумовлено тим, що він помилявся щодо свого права на відставку. Така помилка була викликана правовою невизначеністю щодо застосування частини другої статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що мала місце станом на час його звернення із заявою про звільнення. Помилці у формуванні його волевиявлення щодо підстави звільнення сприяв також незадовільний стан здоров`я (тривала неврологічна хвороба та інсульт, що викликали необхідність у стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №1). З метою виправлення помилки щодо підстави, з якої він бажав звільнитися, він 08.04.2019 написав заяву до ВРП, в якій просив звільнити його з посади судді у відставку, проте, внаслідок збігу обставин, які від нього не залежали (перебування на стаціонарному лікуванні, невиконання ОСОБА_2 (колишньою дружиною) його прохання відправити заяву за належністю) ця заява станом на 11.04.2019 (дата прийняття ВРП рішення "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва за власним бажанням" від 11.04.2019 № 1124/0/15-19), до ВРП подана не була.
19.08.2019 та 28.09.2019 його представник адвокат Власенко В.В., діючи в його інтересах, звернувся до ВРП із заявами про зміну причини (підстави) його звільнення (зміну формулювання причини звільнення), зазначеної в рішенні від 11.04.2019 № 1124/0/15-19, на звільнення у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
09.06.2020 він подав до ВРП додаткові обґрунтування зазначених вище заяв.
Рішенням ВРП від 25.06.2020 №1974/0/15-20 йому відмовлено в задоволенні цих заяв. Це рішення позивач вважає неправомірним, оскільки воно не відповідає чинному законодавству, зокрема пункту 4 частини шостої статті 126, пункту 9 частини першої статті 131 Конституції України, пунктам 1, 3, 4 частини першої статті 2, частинам першій, другій статті 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", частинам першій, другій статті 116, частині другій статті 137, частині третій статті 142, статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частині третій статті 235 Кодексу законів про працю України. Відмовляючи йому у зміні формулювання причини (підстави) звільнення, ВРП діяла не у відповідності з наданими їй Конституцією України повноваженнями, без врахування всіх обставин (зокрема, без врахування, що у нього є стаж, що дає право на звільнення судді у відставку), порушила його права як судді, в тому числі, на отримання щомісячного грошового утримання у разі звільнення у відставку; допустила дискримінацію по відношенню до нього, оскільки звільняла інших осіб з таким же стажем роботи у зв`язку з поданням заяви про звільнення у відставку.
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2020 відкрито провадження у справі № 9901/168/20. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 30.07.2020 о 16:00.
28.07.2020 та 29.07.2020 від представника ВРП на адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 10.09.2020.
07.09.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження справи №П/9901/168/20 та справи №П/9901/239/20. Заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справ №П/9901/168/20 та №П/9901/239/20 та оголошено перерву у справі до 17.09.2020.
14.09.2020 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
17.09.2020 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 17.09.2020 колегія суддів, керуючись частиною першою статті 205 КАС, відмовила у задоволенні клопотання представника ВРП про відкладення розгляду справи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи вирішено продовжити в порядку письмового провадження.
Від ВРП надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позову вказує, що відповідно до чинного законодавства ВРП не зобов`язана виправляти помилку судді щодо підстави для звільнення, яку він вказав у заяві про звільнення за власним бажанням. В разі, якщо ініціатива про звільнення виходить від судді, ВРП зобов`язана прийняти рішення про його звільнення відповідно до вказаної ним у заяві про звільнення підстави, а не передбачати "дійсні бажання" судді. Розглядаючи заяви ОСОБА_1 про зміну формулювання причини (підстави) звільнення, відповідач діяв в межах своїх повноважень та на підставі закону, не порушуючи права позивача.
Перевіривши доводи сторін, наведені на обґрунтування позовних вимог і заперечень, дослідивши надані сторонами письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 22.03.2019 ОСОБА_1 подав до ВРП заяву про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням (а. с. 56, т. 1).
02.04.2019 суддю Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 повідомлено про розгляд ВРП 11.04.2019 його заяви про звільнення з посади судді за власним бажанням.
05.04.2019 ОСОБА_1 особисто подав до ВРП заяву, адресовану члену ВРП ОСОБА_4, в якій повідомив про відсутність стороннього впливу та примусу на нього при прийнятті рішення про звільнення, підтримав в повному обсязі заяву про звільнення за власним бажанням та подав (як додаток) уточнену заяву про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України. Повідомляв про проходження стаціонарного лікування, просив розглянути заяву і випадку його відсутності на відповідному засіданні ВРП (а. с. 57, 58 т. 1).
11.04.2019 ВРП було ухвалено рішення "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за власним бажанням" № 1124/0/15-19 (а. с. 55, т. 1).
20.08.2019 та 28.08.2019 до ВРП надійшли звернення адвоката Власенка В.В. (від 19.08.2019 та від 28.08.2019 відповідно), в інтересах ОСОБА_1, з проханням розглянути питання про зміну формулювання причини (підстави) звільнення зі звільнення "за власним бажанням" на звільнення "у зв`язку з поданням заяви про відставку". Звернення обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 станом на 11.04.2019 мав стаж, який давав йому право звільнитися з посади судді у відставку. Та обставина, що ОСОБА_1 в заяві про звільнення не вказав цю підставу, в зверненнях пояснюється його помилкою щодо наявності у нього права на звільнення у відставку, викликаною юридичною складністю механізму вирішення питання про право судді на звільнення у відставку. До звернення була додана, зокрема заява ОСОБА_1 від 08.04.2019 про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у відставку, яку, як зазначено у зверненні, ОСОБА_1 не зміг подати до ВРП, оскільки в зазначений період проходив стаціонарне лікування в Київській міській клінічній лікарні № 1.
Ці звернення були розглянуті ВРП в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". Листом від 09.09.2019 № 33124/0/9-19 позивача поінформовано, що чинним законодавством не передбачено повноваження ВРП скасовувати чи змінювати раніше прийняті рішення (а. с. 67, т. 1).
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 9901/475/19 за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення від 11.04.2019 № 1124/0/15-19, визнання протиправною бездіяльності визнано протиправною бездіяльність ВРП щодо не призначення до розгляду по суті заяви ОСОБА_1 щодо підстав звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва від 19.08.2019. Зобов`язано ВРП розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 19.08.2019 щодо підстав звільнення з посади судді Дарницького районного суду м. Києва. В іншій частині позову відмовлено.