ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 400/1916/19
адміністративне провадження № К/9901/18259/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого - Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №400/1916/19/15350/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"
до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,
про визнання протиправними та нечинними Правил, затверджених рішенням від 28.10.2018 №1050, в частині, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Лісовської Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (прийняту в складі головуючого судді Скрипченка В.О, суддів Косцової І.П., Осіпова Ю.В.)
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - позивач, МГЗ) звернулося з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач, Виконком), за участю третьої особи: міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (далі - Водоканал), про визнання протиправними та нечинними Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Миколаєва, затверджених рішенням від 28.10.2018 р. № 1050 (далі - Правила), в частині встановлення максимально допустимого значення показника заліза загального (Fe) на рівні 0,66 мг/дм3.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваними Правилами здійснюється:
- порушення принципів державної регуляторної політики, а саме: порушено принцип адекватності (не враховано альтернативні показники ДК заліза, які встановлені Правилами № 316 - 3 мг/дм3 та Правилами приймання стічних вод, затвердженими рішенням Виконкому від 23.01.2003 р. № 70, які були чинними до затвердження оскаржуваних Правил, - 2 мг/дм3); не здійснено розрахунок ДК заліза для каналізаційного колектора МГЗ; не враховано склад питної води з інших джерел з Галицинівського родовища питних підземних вод (вміст заліза 0,67-0,95 мг/дм3); не враховано норматив вмісту заліза відповідно до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною" 2.2.4-171-10 - 1 мг/дм3; порушено принцип збалансованості (оцінка виконання вимог регуляторного акта розрахована лише для суб`єктів малого підприємництва, без урахування інтересів середніх та великих підприємств); порушено принцип ефективності (Правила мають наслідком підвищення плати для позивача за понаднормовий скид стічних вод); порушено принцип передбачуваності (різке зменшення показника ДК заліза з 2 мг/дм3 за попередніми Правилами до 0,66 мг/дм3 не дозволяє МГЗ вчасно запланувати здійснення заходів щодо впровадження додаткових методів з очищення води);
- порушення порядку прийняття Правил, а саме: не здійснено аналіз регуляторного впливу Правил для всіх підприємств, зокрема, середніх та великих; порушено порядок офіційного оприлюднення Правил (оприлюднено 09.07.2019 р., застосування Правил почалося до офіційного опублікування);
- порушення ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: порушено принцип обґрунтованості (не враховано альтернативні джерела забору води; інтереси всіх суб`єктів підприємництва; наявність окремих колекторів МГЗ; передбачуваність регуляторної політики; використано формулу, яка не передбачена Правилами № 316) та принцип пропорційності (досягнення цілей Правил можливо лише через непомірно великі витрати МГЗ, зокрема, на сплату підвищеної плати за понаднормовий скид стічних вод або їх додаткове очищення).
Ухвалою від 05 листопада 2019 року судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, було залучено Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Департамент ЖКГ Миколаївської МР).
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розробники (Департамент і Водоканал) під час підготовки Правил №1050 аналіз регуляторного впливу до проекту здійснено належним чином та Правила №1050 були прийняті із дотриманням процедури, визначеної Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Окрім цього, суд першої інстанції зауважив, що спірне рішення Виконкому № 1050 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Миколаєва" офіційно оприлюднено у виданні "Вечерний Николаев: городская газета" № 52 від 09.07.2019 р.
З огляду на викладене, суд першої інстанцій дійшов висновку, що позовні вимоги МГЗ не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року - без змін.
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що установлені відповідачем Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Миколаєва, затверджені рішенням від 28.10.2018 р. №1050, в частині встановлення максимально допустимого значення показника заліза загального (Fe) на рівні 0,66 мг/дм3 (рядок 16 таблиці 4.1) щодо позивача та невизначеного кола осіб ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті з урахуванням усіх фактичних обставин, без порушень прав ТОВ "Миколаївський глиноземний завод".
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У липні 2020 року позивач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
4.1. У касаційній скарзі позивач просить:
- рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року скасувати;
- у справі прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
5.1. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень у даній справі.
Позивач в касаційній скарзі зазначає, що Правила №1050 прийнято з порушенням принципів державної регуляторної політики, а саме: ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки.
Позивач вважає, що аналіз регуляторного впливу до проекту Правил № 1050 розроблений з порушенням вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (далі - Методика №308), а також, спірні правила розроблені Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (надалі - ДП НДКТІ МГ) з використанням формул, які не визначені у Правилах Мінрегіону.
Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відповідач не опублікував повідомлення про оприлюднення проекту Правил № 1050.
Крім того, позивач наголошує на тому, що порушення строку офіційного оприлюднення Правил №1050 є порушенням порядку їх прийняття, що є підставою для визнання регуляторного акту протиправним та нечинним.
Позивач наголошує, що відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у справі №826/2507/18 від 27.11.2018, у справі № 803/417/18 від 06.03.2019 недотримання принципів державної регуляторної політики при прийнятті регуляторних актів є підставою для визнання їх протиправними та нечинними.
6. Позиція інших учасників справи
Відповідач - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Виконком в запереченнях на касаційну скаргу зазначив, що при розробці Місцевих правил повністю дотримано процедуру, визначену Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та відсутні підстави не виносити на розгляд дане рішення.
У відзиві зазначено, що МГЗ мав можливість внести свої зауваження та пропозиції до проекту рішення Виконкому, яким було затверджено Правила, адже у відповідності із ст. 8-9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розробником проекту було підготовлено аналіз регуляторного впливу та оприлюднено проект з метою одержання зауважень і пропозицій.
Крім того, відповідач зазначив, що розрахунок ДК по залізу наведений у томі 2 Звіту ДП НДКТІ МГ, який на замовлення МКП "Миколаївводоканал" розробляв проект Місцевих правил та виконав розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, що скидають до системи централізованого водовідведення м. Миколаєва. Доводи позивача, що судом це питання не досліджено та не враховано - не відповідають дійсності, оскільки у судовому засіданні детально розглядалися надані розрахунки, що зафіксовано за допомогою звукозапису.
У відзиві на касаційну скаргу Виконком зазначив, що МГЗ мав можливість внести свої зауваження та пропозиції до проекту рішення Виконкому, яким було затверджено Правила, адже у відповідності зі ст. 8-9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розробником проекту було підготовлено аналіз регуляторного впливу та оприлюднено проект з метою одержання зауважень і пропозицій.
6.1. Третя особа у справі - Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал", надала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" в запереченнях на касаційну скаргу зазначило, що категорично не погоджується з твердженням позивача щодо порушення принципів державної регуляторної політики при розробці Місцевих правил, оскільки, позивач помилково трактує та хибно тлумачить законодавство у сфері державної регуляторної політики та Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316.
Третя особа у відзиві наголошує, що попередні правила приймання (№70 від 23.01.2003) були затверджені 15 років назад. Тому та за цей час змінилися вимоги до якості стічних вод.
Пунктом 1.7. розділу 1 Місцевих правил встановлено, що "Ці Правила встановлюють однакові вимоги до скиду споживачем та/або субспоживачем стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Миколаєва". Отже, в Місцевих правилах, з якими не погоджується позивач, наведений розрахунок допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, який має проводитися для каналізаційної очисної споруди виробника, а в Миколаєві - це Галицинівські очисні споруди каналізації. Фактично стічні води Позивача, як і стічні води інших споживачів, потрапляють на Галіцинівські очисні споруди каналізації (ГОСК) (єдині в Миколаєві) загальноміським напірним колектором, про що було повідомлено Державну регуляторну службу України листом № 5270/02.02.01-40/14/19 від 03.10.2019.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору з Водоканалом від 26 листопада 2007 року № 183-Н МГЗ є споживачем послуг з постачання технічної та питної води, приймання стічних вод у систему комунальної каналізації.
Позивач має дозволи на користування надрами від 17 листопада 2010 року № 5220 (видобування з Галицинівського родовища питних підземних вод для господарсько-побутових, питних і виробничих потреб підприємства) та на спеціальне водокористування від 03 січня 2013 року.
Рішенням Виконкому від 26 жовтня 2018 року № 1050 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Миколаєва.
Правила розроблено відповідно до Закону № 2918, Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465, Правил № 316. Правила розроблені Державним підприємством "Науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом міського господарства" на замовлення Водоканалу.