ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 вересня 2020 року
справа №400/2285/19
адміністративне провадження №К/9901/22585/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І. Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до Офісу великих платників податків ДПС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у складі суддів Крусяна А. В., Градовського Ю. М., Яковлєва О. В.
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 25 липня 2019 року міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (далі - другий відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002334906, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3896897,58 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період січень - травень 2017 року, січень, лютий, квітень, червень, липень, вересень, жовтень 2018 року та рішення від 25 червня 2019 року №28868/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002334906.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року №375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню" у 2015 році Підприємство отримало субвенцію з державного бюджету у загальній сумі 9 062442,27 грн, яка була направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість. Але, податковим органом поповнення рахунку комунального підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не відбулося, у зв`язку з чим позивач не мав змоги виконати зобов`язання з своєчасної реєстрації податкових накладних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено з підстав не доведення факту впливу субвенції, що позивач мав отримати у грудні 2015 року на можливість реєструвати податкові накладні в 2017-2018 роках.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року апеляційна скарга Підприємства задоволена частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року скасовано. Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 15 квітня 2019 року №0002334906. В іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року. Підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 200-1.3 статті 200-1, пункт 201.1. статті 201, пункт 120-1.1. статті 120-1 ПК України, норми Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, норми пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 (К/9901/152/17), від 11 лютого 2018 року у справі № 807/68/18 (К/9901/63488/18), від 13 серпня 2019 року у справі №2040/7988/18 (К/9901/16471/19).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств невиробничої сфери діяльності Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС у порядку статті 76, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено камеральну перевірку Підприємства з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено акт від 21 березня 2019 року №81/28-10-49-06/31448144.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 11633264,39 грн, у тому числі з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 1 976 248,34 грн, з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 807194,68 грн, з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 21067,70 грн, з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 8828677,44 грн, з порушенням терміну реєстрації від 336 і більше календарних днів на суму ПДВ 76,23 грн (т.1 а. с.11-13).
15 квітня 2019 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002334906, яким до Підприємства застосовано штраф у сумі 3 896 897,58 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період січень - травень 2017 року, січень, лютий, квітень, червень, липень, вересень, жовтень 2018 року (т.1 а. с. 64-65).
Підприємством подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 26 квітня 2019 року №883/3 на податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002334906 (т.1 а. с. 109-114).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 25 червня 2019 року №28898/6/99-99-11-06-01-25 вищезазначена скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002334906 залишено без змін (т.1 а. с. 115-117).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує висновок Верховного Суду, який викладений в постанові від 4 вересня 2018 року у справі №816/1488/17 (К/9901/152/17): "Для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою". Згідно матеріалів справи податкові накладні, які були зареєстровані позивачем в ЄРПН з порушенням строків не мали обов`язкових двох складових, всі містять ставку ПДВ 20%, тобто складені на операції, які не звільнені від оподаткування.
Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2018 року у справі №807/68/18 (К/9901/63488/18), в якій зазначено: "складення податкової накладної на постачання товарів/послуг, що не надаються отримувачу (покупцю), не позбавляє платника податку на додану вартість обов`язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно не звільняє такого платника від відповідальності за вчинення вказаного порушення".
В постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі №2040/7988/18 (К/9901/16471/19) відповідач звертає увагу на такий висновок: "висновок органу ДФС є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, оскільки статтею 120-1.1 статті 120-1 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом №1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою".
В касаційній скарзі відповідач викладає фактичні обставини справи, аналізує норми підпункту 14.1.60 пункту 14.1. статті 14, пунктів 201.1., 201.10. статті 201, пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України, а також зазначає, що несвоєчасне поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму проведених розрахунків за Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375 не звільняло позивача від поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість іншими способами, передбаченими пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України, та своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Скаржник наголошує, що порушення платниками податків ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних тягне за собою накладення на платника штрафних санкцій, незалежно від причин, які призвели до порушення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
10.2. Абзац перший пункту 201.1. статті 201 ПК України
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
10.3. Пункт 201.10. статті 201 ПК України
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
10.4. Стаття 200-1 ПК України визначає систему електронного адміністрування податку на додану вартість
Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.