ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 404/7934/17
провадження № 51-1049км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 листопада 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 січня 2020 року, постановлені у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
На підставі частини 5 статті 74, частини 1 статті 49 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04 листопада 2017 року о 01 год 30 хв, на подвір`ї біля квартири АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_2, умисно наніс йому один удар рукою у голову, та після того, як потерпілий впав на землю, удари ногами у обличчя та один удар у вухо, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 січня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений не погоджується із судовими рішеннями, з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність просить їх скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 КК.
На обґрунтування своїх вимог засуджений не погоджується з оцінкою судами доказів, покладених в основу його обвинувачення.
Крім того, засуджений зазначає, що доручення про проведення досудового розслідування та постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, відкритті стороною обвинувачення, не підписані керівниками прокуратур, а відтак прийняті на досудового розслідуванні процесуальні рішення, постановлені поза межами процесуальних повноважень.
Апеляційний суд на вищезазначені порушення уваги не звернув, попри посилання на них захисником у поданій апеляційній скарзі, та їх не усунув, внаслідок чого ухвала апеляційного суду вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не відповідає. Крім того, безпідставно не задовольнив суд клопотання захисника, подане у порядку статті 404 КПК, про повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а судові рішення без зміни. Стверджував про законність та обґрунтованість судових рішень, що оскаржуються.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.