ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа №125/2485/15-к
Провадження № 51-3068км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Луганського Ю. М., Могильного О. П.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Матолич М. Р.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Бєжанової А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 12015020000000262 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білилівка Ружинського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 14 липня 2015 року в період часу між 21 та 22 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у будинку свого батька ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, під час суперечки з останнім на побутовому ґрунті, діючи умисно з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2, наніс йому численні удари кулаками в область голови та тулуба, спричинивши ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_2 помер на місці події.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24 травня 2017 року зазначений вирок місцевого суду залишений без зміни.
Постановою Верховного Суду від 17 липня 2018 року за результатами розгляду касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 наведену вище ухвалу апеляційного суду скасовано, призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначене рішення суду касаційної скарги мотивоване тим, що суд апеляційної інстанції в ухвалі не розглянув усіх доводів захисника, не навів переконливих мотивів на їх спростування, зокрема, залишив без належної перевірки твердження сторони захисту про невідповідність висновків, наведених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та про незаконність посилань суду першої інстанції як на доказ на протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтролю місця утримання засудженого від 05 серпня 2015 року.
При цьому в постанові суд касаційної інстанції вказав, що апеляційному суду при новому розгляді необхідно перевірити чи дотримався суд першої інстанції правил оцінки доказів в аспекті ст. ст. 84-89, 94 КПК України, усунути суперечності, допущені судом першої інстанції при оцінці доказів, а також зазначив про необхідність ретельно перевірити доводи апеляційної скарги захисника, інші доводи, наведені у касаційній скарзі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 листопада 2018 року вирок місцевого суду залишений без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
В подальшому прокурор в порядку ст. 403 КПК України відмовився від касаційної скарги.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вказуючи на незаконність судових рішень, порушує питання про їх скасування та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою, що негласна слідча (розшукова) дія, а саме аудіо-відеоконтроль місця утримання засудженого розпочалась до ухвали слідчого судді. Також вказується на те, що суди безпідставно відмовили у допиті свідка ОСОБА_3 .
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Бєжанова А. В. просили задовольнити касаційну скаргу засудженого.
Прокурор не підтримала касаційну скаргу засудженого, вважала її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.