Постанова
іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 203/1364/17
провадження № 51-1808 км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Гусєва І.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040670001199, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Грущівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 11 травня 2007 року вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців, звільненого 25 лютого 2013 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання - один рік два місяці три дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22 лютого 2017 року по 23 квітня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких встановлених судом та наведених у вироку обставин. Так, він 30 січня 2016 року близько 18 год. 30 хв. разом з ОСОБА_2, засудженим за цей злочин вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2016 року, та невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб на заволодіння майном потерпілого, розподіливши ролі кожного при вчиненні кримінального правопорушення, під заздалегідь надуманим приводом проникли до квартири АДРЕСА_2, де перебував потерпілий ОСОБА_3 .
Далі, знаходячись у зазначеному місці та в указаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, діючи спільно і злагоджено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зав`язали потерпілому за спиною руки, а невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, одягнула на голову потерпілого шапку, яка закрила останньому очі, та, вимагаючи у потерпілого грошові кошти у розмірі 3000 грн, нанесла чотири удари потерпілому в область голови та обличчя, чим останньому були спричинені легкі тілесні ушкодження, які виразилися у вигляді тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Після цього потерпілий, розуміючи своє безпорадне становище та фізичну перевагу нападників, дав свою згоду на те, щоб надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановленій слідством особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, грошові кошти у розмірі 3000 грн, а в подальшому згоду на збільшення зазначеної суми до 4000 грн.
Надалі, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел ОСОБА_2, виконуючи заздалегідь відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення та керуючись злочинним умислом направленим на заволодіння майном потерпілого, діючи спільно з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зняв з лівої руки ОСОБА_3 наручний годинник "Lucien Piccard", вартістю 2755,20 грн, після чого надав потерпілому мобільний телефон для того, щоб останній подзвонив своїй матері та попросив у неї грошові кошти, які вимагали співучасники злочину.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи заздалегідь відведену роль у вчиненні кримінального правопорушення та керуючись злочинним умислом, направленим на заволодіння майном потерпілого, в присутності співучасників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, погрожуючи потерпілому застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я, приставив до його шиї невстановлений слідством предмет, схожий на ніж, та став вимагати пін-код картки ПАТ КБ "ПриватБанк", що належить потерпілому. Після чого ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його життю та здоров`ю загрожує небезпека, надав інформацію, яку вимагали нападники. Потім вони вийшли разом з потерпілим на вулицю, де посадили його до випадково зупиненого автомобіля, державний знак та марка якого слідством невстановлена, та продовжуючи утримувати насильно ОСОБА_3, проїхали до кінотеатру "Супутник", розташованого на вул. Титова, 18 в м. Дніпропетровську (м. Дніпро), де отримали від потерпілого грошові кошти у сумі 4000 гривень.
Після цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись за адресою м. Дніпропетровськ (м. Дніпро) вул. Тітова, 29Б, приблизно о 18 год. 59 хв. 30 січня 2016 року, використовуючи інформацію, яку вони здобули злочинним шляхом із застосуванням погрози насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, зняли з карткового рахунку ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 200 гривен.
Таким чином, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із проникненням у житло, в результаті чого ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 6955,20 грн.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22 лютого 2017 року по 24 січня 2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить скасувати вирок апеляційного суду та залишити вирок місцевого суду без зміни. Вважає вирок районного суду законним та обґрунтованим.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що обираючи ОСОБА_1 вид та розмір покарання апеляційний суд не призначив йому додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке санкцією ч. 3 ст. 187 КК передбачене як обов`язкове. При цьому вказує, що всупереч вимогам п. 2 ч. 3, п. 2 ч. 4 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд не навів мотиви, з яких ОСОБА_1 не призначено додаткове покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Гусєв І.І. підтримав касаційну скаргу засудженого та заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
Прокурор Єременко М.В. вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а касаційну скаргу прокурора підтримав і просив задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1, захисника Гусєва І.І. та прокурора Єременка М.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, а касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК, та кваліфікація його дійу касаційних скаргах засудженого та прокурора не оспорюються та не заперечуються.